Ола Яйло
| Ола Яйло | |
|---|---|
| Ola Gjeilo | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 травня 1978 (45 років) |
| Місце народження | Скуї, комуна Берум |
| Громадянство | Норвегія |
| Професія | композитор, піаніст |
| Освіта | Норвезька музична академія, Джульярдська школа, Королівський коледж музики |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | класична музика |
| Лейбли | Decca Records |
| olagjeilo.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
О́ла Гейло (норв. Ola Gjeilo, норвезька вимова: [ˈjæɪlʊ];[1] нар. 5 травня 1978, Скуї, комуна Берум) — норвезький композитор, піаніст, проживає в Сполучених Штатах Америки.[2]
Яйло пише хорову музику, твори для фортепіано та духового оркестру. Його твори виходили друком в таких видавництвах: Walton Music, Edition Peters, and Boosey and Hawkes.[2]
Біографія[ред. | ред. код]
Ола Яйло народився 5 травня 1978 року у сім'ї Інґе та Анне-Мей Яйло та виріс у Скуї, комуна Берум. Він розпочав навчання гри на фортепіано та композиції у п'ятирічному віці та навчився читати музику у семирічному віці. Яйло вивчав класичну композицію у Вольфґана Плаґґе. Своє бакалаврське навчання юнак розпочав у Норвезькій музичній академії (1999—2001), у 2001 перевівся до Джульярдської школи, а у 2002—2004 роках навчався в Королівському коледжі музики у Лондоні, де отримав бакалаврський диплом з композиції. У 2004—2006 роках він продовжив навчання у Джульярдській школі, де отримав ступінь магістра з композиції у 2006 році.[3] З 2009 по 2010 рік Яйло був композитором-резидентом хору «Phoenix Chorale».
На даний час Яйло проживає в Мангеттені та працює композитором-фрілансером. Також він працює композитором-резидентом на фірмі «DCINY»[4] та з хором «Albany Pro Musica».[5]
Творчість Яйла особливо натхненна імпровізаційним мистецтвом композитора Томаса Ньюмана, джазових легенд Кіта Джарретта та Пета Метіні, художника зі скла Дейла Чихулі та архітектора Френка Гері. Музику Яйла часто описують як кінематографічну і емоційну, з пишним, гармонійним звуком.[4]
Основні твори[ред. | ред. код]
Sunrise Mass — меса для струнного оркестру та хору[6]
Dreamweaver — для хору, фортепіано та струнного оркестру.[6] Текст взято з норвезької популярної середньовічної балади — «Draumkvedet», перекладеної на англійську мову Чарльзом Антоні Сільвестрі, який регулярно співпрацює з Яйлом.
Дискографія[ред. | ред. код]
Нотатка: Ола Яйло грає на фортепіано у всіх альбомах.
Хорові диски:
- Зимові пісні (Winter Songs, Decca Classics, 2017, з хором «Royal Holloway» та 12 ансамблями)[7]
- Ола Яйло (Ola Gjeilo, Decca Classics, 2016, з октетом «Voces8», хором «Tenebrae» та Англійським камерним оркестром)[8]
- Північне сяйво (Northern Lights, Chandos, 2012, з хором «Phoenix Chorale»).[9]
Фортепіанні диски:
- Імпровізації для фортепіано (Piano Improvisations, 2L, 2012)
- Кам'яна троянда (Stone Rose, 2L, 2007)[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ola describes it as "YAY-lo" (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2016.
- ↑ а б About | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ About | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ а б Ola Gjeilo. DCINY (амер.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Biancolli, Amy (25 жовтня 2017). Albany Pro Musica concert to mark debut of partnership with composer. Times Union (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ а б Ola Gjeilo: Sunrise Mass and World Premiere of Dreamweaver at Carnegie Hall | Chorus America. www.chorusamerica.org (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Winter Songs | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Ola Gjeilo | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Piano Improvisations | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Stone Rose | Ola Gjeilo (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Member of the Norwegian Society of Composers [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
