Зуєвський Олег Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олег Йосипович Зуєвський
Zuevskiy.jpg
Народження 16 лютого 1920(1920-02-16)
  м. Хомутець
Смерть 1996(1996)
  Едмонтон, Канада
Національність українець
Мова творів українська
Рід діяльності поет, перекладач
Напрямок символізм
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Оле́г Йо́сипович Зує́вський (1920, Хомутець, Полтавщина —†1996, Едмонтон, Канада) — український поет, перекладач, професор університетів у США та Канаді, член літературних об'єднань ОУП «Слово» та НСПУ.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в містечку Хомутець Миргородського повіту на Полтавщині. У 1931 родину Зуєвських розкуркулено: зі своїм дідом Іваном, рятуючись від переслідування, перебирається до родичів у селі Зуївці, а опісля — до м. Мерефи на Харківщині.

З 1936 по 1938 вчився в газетному технікумі в Харкові. Коли технікум реорганізовано в Інститут журналістики, у ньому продовжував навчання до початку війни. Його перші поетичні спроби з'явилися у газеті «Юний ленінець», альманасі КІЖу та «Літературному журналі».

Під час окупації працював у редакції «Миргородських вістей», де публікував свої вірші, оповідання, статті; опісля друкувався у празькому часописі «Пробоєм».

Після Другої світової війни Зуєвський опинився у таборі для переміщених осіб у Ауґсбургу, де продовжував свої літературні студії в таборній періодиці «Наше життя», «Нове лицарство», «Світання», «Арка».

В еміграції з 1943 року: спочатку в Німеччині, а з 1950 — у США (Філадельфія). З 1966 — у Канаді.

У 1947 в Мюнхені вийшла перша збірка поезій О. Зуєвського «Золоті ворота», яку вітала літературна критика в особі чільних її представників у діаспорі — Юрія Шевельова (викладача О. Зуєвського по КІЖу) та Володимира Державина.[1]

У 1949 О. Зуєвський з дружиною змушений був переїхати до США. Як і більшість творчої інтелігенції, яка мала бажання отримати вищу освіту, мав заробляти на неї важкою фізичною працею, а ввечері слухати лекції в Пенсільванському університеті. Тому друга поетична збірка О. Зуєвського «Під знаком Фенікса» з'явилась лише за одинадцять років, у тому ж мюнхенському видавництві «На горі». Здобувши ступінь доктора «філософії», О. Зуєвський викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратгерському університетах США.

З 1966 року — він професор славістики Альбертського університету, де пропрацював понад 25 років. Помер у Едмонтоні, перепохований у Житомирі. Книжкова колекція (більше 4000 томів) та архів професора Олега Зуєвського подаровані його донькою Тамарою Зуєвською науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».[2] У 2007 році на базі матеріалів з архіву, а також укладеного бібліографічного покажчика колекції була опублікована книга «Олег Зуєвський: «Я входжу в храм...» Поезії. Переклади. Статті. Матеріали до біографії», упоряднико якої виступила Наталія Казакова. До збірника увійшли непубліковані раніше тексти поезій і перекладів О. Зуєвського, наукові публікації, більшість із яких була недоступна в Україні, уривки із щоденииків його дружини Людмили, спогади Петра Саваріна та Петра Одарчена[3]

Поетичні збірки[ред.ред. код]

  • Золоті ворота (1947)
  • Під знаком Фенікса (1958)
  • Парафрази (1993)
  • Кассіопея (1995)
  • Голуб серед ательє (1991)
  • «Вибране. Поезії. Переклади» (1992)
  • «Кассіопея. Парафрази» (К. Журн. «Дніпро», 1993)
  • Обіцянка радости (1995)

Переклади[ред.ред. код]

Перекладав українською визначних західноєвропейських поетів:

з німецької:

з англійської:

з французької:

Деякі переклади Олега Зуєвського опубліковані в збірці «Вибране».

Див. Олег Зуєвський, Вибране: Поезії. Переклади, вид. Дніпро, Київ 1992, 364 с.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Державин В. Відродження символізму [Рецензія] // Укр. трибуна. — Мюнхен, 1947. — С. 5.
  2. Колекція Олега Зуєвского (Канада)
  3. Олег Зуєвський: «Я входжу в храм...» Поезії. Переклади. Статті. Матеріали до біографії. Процитовано 2016-10-28. 

Література[ред.ред. код]

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • С. Д. Павличко «Теорія літератури», К.: Основи 2002
  • Олег Зуєвський : «Я входжу в храм…» : поезії, переклади, статті, матеріали до біографії / упоряд. Н. Казакова. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 839 с.публікація знаходиться у відкритому доступі
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Астаф'єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. — К., 1998. — 313 с.
  • Зуєвський Олег Йосипович // Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 364.
  • Казакова Н. В. Книжкова виставка Олега Зуєвського // Слово і час. — 2002. — № 5. — С. 94.
  • Назаренко Т. Поетичний всесвіт Олега Зуєвського // Хрестоматія української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 558–564.
  • Одарченко П. Олег Зуєвський // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип,1995. — С.155-162.
  • Павличко С. Творчість Олега Зуєвського, або Аномалія українського сюрреалізму // Зуєвський О. Вибране. — К.: Дніпро, 1992. — С. 5-15.
  • Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади. — Полтава: Верстка, 2000. -

442 с.

  • Скрипка В. Привітаймо щирим серцем (нотатки про О. Зуєвського до публ. його поезій) // Кур'єр

Кривбасу. — 1994. — № 13. — С.23.

  • Слабошпицький М. Поет для поетів. Олег Зуєвський // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 629–655.
  • Яременко В. Від рідної хати ключі збереглися. — К.: МП «Фотовідеосервіс», 1992. — 127 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання[ред.ред. код]