Перейти до вмісту

Олександр Терен

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Терен
Олександр Миколайович Будько
у ребцентрі МВС, Пуща Водиця (2025)
Загальна інформація
Народження13 травня 1996(1996-05-13) (29 років)
Рівне, Рівненська область, Україна
Псевдо«Терен»
Військова служба
Роки служби2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
 «Карпатська Січ»
Війни / битви

російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
CMNS: Олександр Терен у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Будько Олександр.

Олекса́ндр Микола́йович Будько́ (псевдо: «Терен», літературний псевдонім: Олександр Терен; нар. 13 травня 1996) — український військовий, ветеран російсько-української війни, громадський діяч, спортсмен, письменник. Утратив обидві ноги в ході Слобожанського контрнаступу 2022 року, після чого став відомим як громадський діяч, порушуючи питання інклюзії та ставлення до ветеранів війни, та як письменник-автор автобіографічного роману «Історія впертого чоловіка». Призер «Ігор Нескорених» 2023 року з плавання. Головний учасник телевізійного шоу на СТБ «Холостяк» 2024 року[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1996 року в місті Рівне. Здобув технічну освіту та згодом перебрався до Києва, де до 2022 року працював шеф-баристою. Паралельно проходив курси з графічного дизайну та активно займався спортом, зокрема пауерліфтингом та єдиноборствами[2][3].

В дитинстві у нього виявили клишоногість, через яку він мав багато комплексів. М'язи на ікрах були деформовані, тому що був постійний тиск на них. Ніколи не ходив в шортах[4].

24 лютого 2022 року Олександр мав виходити на останній свій день роботи; вранці його розбудив телефонний дзвінок від дівчини. Вона чула вибухи, та він не повірив. А потім і сам почув вибух за вікном — це розірвався снаряд. Олександр нашвидкуруч зібрав тривожну валізку, вивіз дівчину у безпечне місце[5]. А потім пішов до військкомату; отримав призначення в IT-військах, та його це зовсім не влаштовувало. Доєднався добровольцем до батальйону «Карпатська Січ» командиром взводу.

З початком вторгнення Олександр намагався потрапити на фронт. Не бажаючи йти до військкомату, де він міг отримати відмову через стан здоров'я, опинився в націоналістичній спільноті добровольців, з якою їздив на тренування. Під час битви за Київ Олександр охороняв важливу будівлю, що не влаштовувало його. Пізніше спільнота розформувалась, і він потрапив у батальйон «Карпатська Січ». Через місяць його було призначено командиром взводу вогневої підтримки другої роти, а вже 19 травня підрозділ опинився на лінії фронту на Харківщині[3].

24 серпня 2022 року під час боїв у селі Дмитрівка в ході Слобожанського контрнаступу зазнав важкого поранення, втративши обидві ноги[3]. Олександр з групою зайшов в посадку, а на висоті стояв ворожий танк. Танк почав обстріл посадки, військовики до нього не могли дістати мінометами, тому піхоті дали «відбій». Втома взяла своє, Олександр почав засинати, в той час його поранило в ноги. Його почало засипати землею, врятували старі двері — вони впали і вберегли від того, щоб окоп перетворився на мою могилу. Потім хлопці його відкопали, поставили турнікети на обидві ноги, знеболили. У сусідньому селі Барвінкове йому провели першу ампутацію; далі Олександра завезли в лікарню у Харків, потім — до Полтави[6]. Почалося відмирання тканин і лікар сказав, що ліву ногу теж треба відтяти. Батьки про ампутації не знали — хотів їм сказати після всіх операцій, аби зайвий раз не засмучувати. Дізналися про новини з соцмереж, де товариш Олександра оголосив збір грошей на медичні витрати.

Певний час проходив лікування в Україні, а згодом відправився на реабілітацію в США, де отримав протези[7].

У 2025 році здобув другу вищу освіту в Харківському національному університеті внутрішніх справ на магістратурі за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування»[8].

Спортивна діяльність

[ред. | ред. код]

Через три місяці після поранення Олександр отримав протези ніг. Оскільки він планував займатись спортом, то також подав заявку до Revived Soldiers Ukraine, яка займається протезуванням військових у США, і через кілька місяців потрапив туди. Там йому поставили змінні спортивні протези: одні для бігу та інші для кросфіту[3]. Приєднався до національної збірної «Invictus Games» і у вересні 2023 року взяв участь в «Іграх Нескорених-2023», де став бронзовим призером із плавання на 50 метрів вільним стилем у класі ISB, з результатом 50.66 секунди[9].

Окрім плавання, також виступив у паверліфтингу, де ввійшов до топ-5. Виступав в складі української команди з баскетболу на візках та об'єднаної збірної — в регбі[10].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (12 січня 2026) — за досягнення високих спортивних результатів на міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених» у місті Дюссельдорфі (Федеративна Республіка Німеччина) 2023 року, містах Ванкувері, Вістлері (Канада) 2025 року, виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету Української держави[11].

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Ще під час боїв на Харківщині Олександр набув популярності, описуючи фронтові будні в Instagram, його сторінка tsvit_terenu мала 23 тисячі підписників, а після поранення взявся за написання автобіографічного роману «Історія впертого чоловіка», в якому розповідає про своє життя під час повномасштабного вторгнення: від спроб потрапити до лав ЗСУ й до моменту, коли отримав важке поранення під час харківського контрнаступу[3]. Почав писати книгу з жовтня 2022 року та працював над нею майже рік — до літа 2023 року.

З осені 2023 року презентував дебютний роман у різних містах України[12][13][14][15][16]. У 2024 році відбулася презентація книги за кордоном[17][18][19][20].

Станом на березень 2023 року вчився на арт-менеджера й займався в школі публіцистики, розраховуючи на те, що це допоможе писати книгу. До школи його запросили з огляду на його інстаграм-блог про війну, викладачами в ній були відомі українські письменники: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Любко Дереш[3].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Володимир Дантес, Олександр Терен та Олексій Дурнєв. Шоу «Пожежа» в Кракові, 2024 рік

Олександр Терен веде активну громадську діяльність, порушуючи питання інклюзії та ставлення до ветеранів війни. У травні 2023 року ветеран став зіркою благодійного вечора 76-го кінофестивалю в Каннах, присвяченого Україні. Під час заходу відбувся благодійний аукціон, на якому гості зібрали понад 55 тисяч євро на закупівлю евакуаційних швидких та розвиток військової медицини[21].

У липні 2023 року взяв участь у хореографічній постанові «Жизель» балетною трупою United Ukrainian Ballet в Каліфорнії. Гроші від вистави пішли на гуманітарну допомогу для України[22].

Восени 2023 Олександр Терен став одним із героїв проєкту-присвяти Нескорені від телеканалу СТБ. У рамках проєкту вийшов документальний фільм про учасників української збірної Invictus, цикл інтерв'ю, спецвипуск «Спілкування з Нескореними» та масштабний фотопроєкт «Нескорені можуть все», який був реалізований СТБ у партнерстві з Укрзалізницею[23].

Став головним героєм документального фільму Front Row (Перший ряд), продюсеркою якого стала світова зірка Сара Джесіка Паркер[24].

У 2024 році заснував тревел-шоу на YouTube Відвал ніг, або All інклюзив, де ветеран разом зі знаменитостями подорожує містами України та досліджує їх на безбар'єрність[25].

Олександр співавтор благодійної лімітованої колекції прикрас ручної роботи Цвіт Терену. Також спільно з першим в Україні інклюзивним ательє Lady Di atelier створив лімітовану колекцію футболок дроп Залізні люди. Обидві колекції присвячено незламному духу українців, а кошти з продажу спрямовано на нагальні потреби Збройних сил України[26][27].

Шоу-бізнес

[ред. | ред. код]

З 11 грудня 2023 року веде Youtube-канал ТЕРЕН, де ключовою програмою є «Відвал ніг, або All інклюзив» про доступність інфраструктури для людей з інвалідністю в містах України. До проєкту приєднались телеведуча Маша Єфросиніна, стендап-комік Василь Байдак, співак Володимир Дантес та співачка Саша Заріцька.[28]

У травні 2024 року Олександр брав участь у реаліті-шоу «Холостяк». Він пояснив це необхідністю формувати національну культуру, дружню до ветеранів і ветеранок[28].

У жовтні 2024 вийшов кліп гурту O.Torvald на пісню «Хейту На Зло» де Олександр зіграв одну з головних ролей[29].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Олександр Терен: біографія героя проєкту Холостяк 13 сезон | Холостяк.
  2. ↑ «Людино-машина для руйнації ворога» — інтерв'ю з військовослужбовцем до дня ЗСУ
  3. ↑ а б в г д е "Втратив свої ноги і тепер маю шість залізних". Історія військового, якого називають українським Ремарком. BBC News Україна (укр.). 18 березня 2023. Архів оригіналу за 1 жовтня 2023. Процитовано 31 травня 2024.
  4. ↑ "З народження була інвалідність": "холостяк" Терен розповів про вроджену ваду. УНІАН. 9 листопада 2024. Архів оригіналу за 7 січня 2025. Процитовано 6 лютого 2025.
  5. ↑ «Веселив батьків, але це рятувало й мене самого»: важко поранений доброволець
  6. ↑ Олександр «Терен»: про війну, TikTok та нове життя після ампутацій та протезування
  7. ↑ Олександр «Терен» Будько
  8. ↑ Олександр Терен здобув другу вищу освіту та розкрив свою спеціальність
  9. ↑ Макаревська, Катерина (13 вересня 2023). Україна завоювала дев'ять медалей у четвертий день Ігор нескорених-2023: усі результати. Суспільне Спорт. Архів оригіналу за 27 грудня 2023.
  10. ↑ Танцював без ніг і написав книгу: 7 фактів про «Холостяка» Терена, який шукає кохання на реаліті
  11. ↑ Указ Президента України від 12 січня 2026 року № 42/2026 «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Нескорених»»
  12. ↑ "Історія впертого чоловіка": боєць "Терен" з Рівного, який втратив обидві ноги, презентував автобіографічний роман. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 31 травня 2024.
  13. ↑ "Історія впертого чоловіка": військовий презентував автобіографічний роман (укр.), процитовано 31 травня 2024
  14. ↑ Олександр Терен презентував у Луцьку свою книгу «Історія впертого чоловіка»
  15. ↑ «Історія впертого чоловіка»: у Чернігові ветеран Олександр «Терен» презентував свою дебютну книгу
  16. ↑ Олександр Терен презентує у Франківську книжку «Історія впертого чоловіка»
  17. ↑ Ветеран з Рівного «Терен» презентує свою книгу в Європі
  18. ↑ «Історія впертого чоловіка» від ветерана війни — презентація книги у Празі
  19. ↑ «Історія впертого чоловіка»: 12 лютого у Кракові відбудеться презентація роману українського воїна Олександра Терена
  20. ↑ У Посольстві України в Мадриді відбулася презентація книги «Історія впертого чоловіка» ветерана російсько-української війни Олександра Будька з позивним «Терен»
  21. ↑ Зіркою благодійного вечора у Каннах став український захисник, який втратив ноги на війні
  22. ↑ Горлач, Поліна (5 липня 2023). Український військовий, який втратив обидві ноги на фронті, станцював на сцені театру в США. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 14 березня 2024.
  23. ↑ Що відомо про нового Холостяка Олександра Терена?
  24. ↑ Фільм «Перший ряд» від Сари Джессіки Паркер про Олександра Будька Терена покажуть на кінофестивалі в США
  25. ↑ Інформація про Олександр «Терен» Будько
  26. ↑ Про незламність, красу й переродження — лімітована колекція прикрас від Цвіте Терен та воїна Олександра «Терена»
  27. ↑ Інклюзивне ательє Lady Di atelier випустило колекцію футболок для допомоги ЗСУ
  28. ↑ а б Горлач, Поліна (13 травня 2024). Олександр "Терен" Будько шукатиме кохання на СТБ: ветеран став новим "Холостяком". Суспільне Культура. Архів оригіналу за 15 травня 2024.
  29. ↑ Яворська, Тетяна (25 жовтня 2024). Гурт O.Torvald презентував новий кліп за участю ветеран Олександра Терена. Еспресо TV. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олександр_Терен&oldid=47281219