Олоф Далін
| Олоф Далін | |
|---|---|
| швед. Olof von Dalin | |
 | |
| Народився |
29 серпня 1708[1][4][…] Vinberg parishd, Швеція[5][1][…] |
| Помер |
12 серпня 1763[1][2][…] (54 роки) Дроттнінггольм, Екере, лен Стокгольм, Швеція[1] |
| Поховання | Lovö churchd[6][4] |
| Країна |
 Швеція[7] |
| Діяльність | поет, письменник, історик, літературний критик |
| Alma mater | Лундський університет[8] |
| Знання мов | шведська[9] |
| Членство | Шведська королівська академія наук[8] і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Роки активності | 1728[10] — 1763[10] |
| Magnum opus | Svea Rikes Historia Ifrån dess begynnelse till wåra tiderd |
| Посада | kancellirådd, Rikshistoriografd[8], конторський робітникd[8] і бібліотекар[8] |
| Рід | Q121029464? |
| Нагороди |
 |
 | |
Олоф Далін (швед. Olof von Dalin; 29 серпня, 1708 року, Вінберг — 12 серпня 1763 року, Дроттнінгхольм) — шведський поет, історик і критик.
Біографія[ред. | ред. код]
Олоф Далін народився 29 серпня 1708 року у Вінбері. Батьки: вікарій Йонас Далін і Маргарет Бригіта. Батько помер в 1709 році. Вітчим піклувався про майбутнє Олофа. Юнак спочатку отримав домашню освіту. А від 27 жовтня 1721 Олоф Далін — студент у Лунді. Від 1727 року працював у Стокгольмі чиновником в Національному архіві, реєстратором експедицій, в тому числі брав участь у військовій експедиції 1735 року. З 10 жовтня 1737 року працював бібліотекарем. Від 1 червня 1739 року до серпня 1740 року був у закордонному відрядженні. Був призначений учителем до кронпринца Густава і королівським історіографом. Олоф користувався великою повагою при дворі, мав значний вплив. Після короткої опали був зроблений гофканцлером. Даліна більше цінували, як історика.
Творчість[ред. | ред. код]
Олоф Далін був головним представником раннього Просвітництва. Свою естетичну програму поет сформулював у творі «Короткі зауваження з приводу шведського поетичного мистецтва нашого часу», надрукованому в 1755 році, але аналізуючому тридцяті роки. Він висловив погляди, близькі Ніколя Буало. Далін вважав, що скіфи, предки шведів, успадкували мистецтво поезії від древніх греків. Проте він не захоплювався «нецивілізованим минулим» і вважав Середні віки «варварським» часом панування монахів, епохою невігластва. Закликав усвідомити високе покликання поета просвітницької доби і писав про необхідність збереження високих ідеалів правдивості мистецтва, чистоти і краси стилю. Далін видавав щотижневу газету «Шведський Аргус» («Then Swenska Argus», 1732—1934) за зразком журналу «Спектатор» і цим набув популярності. Йому було доручено написати історію Швеції, і О.Далін над цим працював, але смерть перешкодила йому довести задумане до кінця. Його історія Швеції була переведена і на російську мову (О. Далин, «Історія Шведської держави», переклад з німецької здійснив Г. Цебріков, Спб., 1805-7). Як поет Далін перебував спочатку під впливом французьких класиків («Брюнхильда» / «Brynhilda», 1738, і «Шведська свобода» / «Svenska Friheten», 1742), але потім став справжнім національним шведським поетом — попередником Бельмана, Франсена і Дальгрена. Були популярними його дотепні і веселі народні пісні.
Погляд на історію[ред. | ред. код]
Традиції Свіфтовської прози Далін продовжив у «Сазі про кобилу» (1740), де історія Швеції представлена у вигляді розповіді про долю коня, який переходить від одного господаря до іншого. Ця алегорична історія написана простою мовою, у ній багато народних легенд і традиційних символів. «Сага про кобилу», так само як і написана на офіційне замовлення «Історія шведської держави» (1747—1762 рр.), стверджувала новий, раціоналістичний погляд на історію. В ній автор багато в чому відійшов від своїх попередніх поглядів на походження скандинавів.
«Головне значення Даліна в тому, що він сприяв розвитку шведської літературної мови і підготував шлях освітнім ідеям, зміцненню яких допомогли інші видатні письменники цієї епохи».[11]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Olof Dalin, von — 1917.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в Vinbergs kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13453/C I/1 (1688-1740), bildid: C0011973_00010, sida 1
- ↑ Далин Улоф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Grimberg C. Svenska folkets underbara öden
- ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- ↑ а б в г д Elgenstierna G. Den introducerade svenska adelns ättartavlor — Norstedts förlag, 1926. — Т. 2. — С. 149. — 885 с.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Далин, Олаф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Далин, Олаф (рос.).
|
