Олімпійський чемпіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Олімпійський чемпіон — довічне звання, що присвоюється переможцеві олімпійського турніру в окремому виді змагань.

Олімпійського чемпіона нагороджують медаллю і лавровим вінком.

Найбільше разів звання олімпійського чемпіона здобував американський плавець Майкл Фелпс — 23 рази, радянська гімнастка Лариса Латиніна, фінський стаєр Пааво Нурмі, американський спринтер Карл Льюїс, американський плавець Марк Спітц, ямайський спринтер Усейн Болт — 9 разів.

Спортсмен Країна Спорт Ігри 1-ше 2-ге 3-є Загалом
Майкл Фелпс США Спортивне плавання 2004—2016 23 3 2 28
Лариса Латиніна СРСР Спортивна гімнастика 1956—1964 9 5 4 18
Пааво Нурмі Фінляндія Легка атлетика 1920—1928 9 3 0 12
Марк Спітц США Спортивне плавання 1968—1972 9 1 1 11
Карл Льюїс США Легка атлетика 1984—1996 9 1 0 10
Усейн Болт Ямайка Легка атлетика 2008—2016 9 0 0 9

Українські олімпійські чемпіони[ред.ред. код]

Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Чехословаччину (Володимир Сироватка), Радянський Союз і незалежну Україну.

Найтитулованішою олімпійською чемпіонкою є херсонська гімнастка Лариса Латиніна (репрезентувала СРСР). Вона завойовувала звання олімпійського чемпіона 9 разів і завоювала загалом 18 олімпійських медалей.

За часи незалежності України першою українською олімпійською чемпіонкою стала Оксана Баюл. На літніх іграх перше звання олімпійського чемпіона виграв у 1996 році борець класичного стилю В'ячеслав Олійник.

Найбільше разів золоті медалі олімпіад в складі збірної України вигравала «золота рибка» Яна Клочкова. Вона ставала олімпійською чемпіонкою 4 рази.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]