Омельянець Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омельянець Микола Іванович
Народився 9 квітня 1938(1938-04-09) (81 рік)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Дніпропетровська медична академія МОЗ України
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Мико́ла Іва́нович Омелья́нець (* 1928) — український гігієніст, доктор медичних наук (1975), професор (1979), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1938 року. 1961-го закінчив Дніпропетровський медичний інститут; лікар-гігієніст.

1975 року здобув науковий ступінь доктора медичних наук, професор — від 1979-го.

Протягом 1981—1986 років — завідувач кафедри загальної гігієни Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Є автором понад 130 наукових праць, котрі присвячені спеціальним методам очистки питної води, стосуються гігієнічних проблем життєзабезпечення в герметичних об'єктах та радіаційної гігієни.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2007 року — за визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробку і впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих, співавтори Базика Дмитро Анатолійович, Бебешко Володимир Григорович, Богданова Тетяна Іванівна, Бруслова Катерина Михайлівна, Епштейн Овсій Володимирович, Романенко Аліна Михайлівна, Тронько Микола Дмитрович.

Серед робіт:

  • «Гігієна застосування йонообмінних смол в водопостачанні» (1979)
  • «Гігієнічна оцінка якості газоподібного кисню, отримуваного електролізом води в системі з твердим полімерним електролітом» (1986)
  • «Радіо-біофізичні та медико-гігієнічні наслідки Чорнобильської катастрофи: шляхи пізнання та подолання: практичний посібник сімейного лікаря»; співавтори Володимир Григорович Бебешко та Борис Самуїлович Прістер, 2017.

Джерела[ред. | ред. код]