Онан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Онан — персонаж П'ятикнижжя, другий син Юди, онук патріарха Якова, що був покараний Богом смертю за ухилення від обов'язків левіратного союзу з вдовою старшого брата Фамаррю (Тамар).

Після загибелі старшого сина Юди Онан, згідно з традицією Левірат, був зобов'язаний взяти в дружини його вдову, Фамар, аби вона могла принести спадкоємця, який вважався б первістком від старшого сина. Онан «коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, щоб не дати його своєму братові» (Бут.38: 9), за що й заслужив смертну кару від Господа.

Від його імені утворено термін «онанізм», який помилково пов'язується з явищем мастурбації, у той час, як Онан, згідно з П'ятикнижжя, практикував перерваний статевий акт.