Онищук Петро Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Онищук
Петро Павлович Онищук
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 30 вересня 1993(1993-09-30)
Ромашівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 9 липня 2022(2022-07-09) (28 років)
Часів Яр
Поховання Угринь
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро Павлович Онищук (30 вересня 1993, с. Ромашівка, Тернопільська область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Онищук народився 30 вересня 1993 року в селі Ромашівка, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Заліщицький аграрний коледж імені Євгена Храпливого.

Проживав у селі Угринь Чортківського району на Тернопільщині. Після мобілізації служив водієм-санітаром, старшим солдатом стрілецького батальйону. Загинув 9 липня 2022 року в м. Часів Яр на Донеччині.

Похований 21 липня 2022 року в с. Угринь, де проживав.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
  • почесний громадянин Заводської громади (31 серпня 2023, посмертно) — за вагомий особистий вклад у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]