Опока Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Опока
 Підхорунжий (фельдфебель)
 Сотник
Загальна інформація
Народження 11 грудня 1895(1895-12-11)
Австро-Угорщина, с. Нагоряни, Львівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть 9 лютого 1923(1923-02-09) (27 років)
Київ,  УРСР,
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Микола Опока (11 грудня 1895[1] с. Нагоряни, Львівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія — † 9 лютого 1923, Київ) — український військовик, підхорунжий УСС і сотник Січових Стрільців Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1895 в Нагорянах на Львівщині. Гімназію закінчив у Львові 1914 року. Належав до пластового гуртка, організованого Петром Франком. Того ж року вступив до Легіону УСС.

В боях з росіянами в Карпатах 1914—1915 р.р. відзначився як добрий провідник стрілецьких стеж. Як комантант чоти був поранений в бою 28 червня 1915 р. під Галичем. Як старшина 1 сотні 1 Станіславського куреня УГА брав участь в боях з поляками під Львовом.

Відкомандований до Київських Січових Стрільців і відзначився як один з найкращих старшин підрозділу.

Член УВО, висланий організацією до Києва для створення Національно-Революційного Комітету.

Загинув 9 лютого 1923 року під час повстання в Лук'янівській в'язниці зі ще 37 ув'язненими. Тоді ж загинули Завгородній Ларіон Захарович, Юрій Дроботковський, Голик-Залізняк Мефодій Фокович, Гупало Денис Мусійович, Сергій Захаров, Здобудь-Воля Костянтин Якович, Гайовий-Грисюк Іван[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Див. гімназійний звіт за 1914 рік, опублікований на http://100krokiv.info/2017/02/opoka-mykola/
  2. Рапорт повноважному представнику на П/Б Україні і начальнику Київського відділу ҐПУ, нач. ОАЧ тов. Фриновському // Коваль Р. Отамани Гайдамацького краю: 33 біографії. – Київ: Правда Ярославичів, 1998. – С. 603—605.

Література[ред. | ред. код]