Орбітальний резонанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1:2:4 резонанс між супутниками Юпітера — Ганімедом, Європою та Іо

Орбітальний резонанс у небесній механіці — це ситуація, при якій два (або більше) небесних тіла мають періоди обертання, які відносяться як невеликі натуральні числа. Фізичне підґрунтя орбітального резонансу подібне до концепції штовхання дитини на гойдалці, де орбіта і гойдалка обидві мають власну частоту, а інше тіло, що штовхає діє періодично так, щоб отримати сумарний вплив на рух. Орбітальний резонанс значно збільшує гравітаційну взаємодію тіл, наприклад, їх здатність змінювати чи стабілізувати орбіти одне одного.

В деяких випадках резонансні явища викликають нестійкість деяких орбіт. Так, люки Кірквуда в поясі астероїдів пояснюються резонансами з Юпітером; поділ Кассіні в кільцях Сатурна пояснюються резонансом із супутником Сатурна Мімасом.


Приклади[ред.ред. код]

Спін-орбітальний резонанс[ред.ред. код]

За один орбітальний період, Меркурій робить 1.5 оборота, тобто, за два обороти навколо Сонця, та сама точка освітлюється знову.

Близьким явищем є спін-орбітальний резонанс, коли синхронізується орбітальний рух небесного тіла і його обертання навколо своєї осі:

  • Меркурій обертається навколо Сонця в спін-орбітальному резонансі 3:2, тобто за два меркуріанських роки планета здійснює три обороти навколо своєї осі.
  • Місяць при обертанні навколо Землі звернений завжди однією стороною - спін-орбітальний резонанс 1:1.
  • Всі Галілеєві супутники також повернуті до Юпітера однією стороною.