Супутники Плутона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Система супутників Плутона

У даний час у Плутона відомо п'ять супутників: Великий супутник Харон, а також малі супутники Гідра, Нікта (За іншою версією, супутників у Плутона тільки два — Гідра і Нікс, а Харон є меншим компонентом Подвійної планетної системи Плутон-Харон), відкритий в липні 2011 року Р4, та відкритий у 2012 році P5.

Харон[ред.ред. код]

Докладніше: Харон (супутник)

Харон був відкритий в 1978 році. Його діаметр становить близько 1200 км, що лише в два рази менше діаметра Плутона. Розміри Плутона і Харона вдалося визначити досить точно завдяки тому, що Харон проходив перед диском Плутона і стало можливим зробити відповідні розрахунки на основі змін блиску системи Плутон-Харон. У результаті відкриття Харона була уточнена маса Плутона, яка виявилася меншою очікуваної. Плутон і Харон обертаються синхронно, тобто завжди повернені один до одного однією стороною.

Центр мас системи Плутон-Харон знаходиться поза поверхнею Плутона, тому деякі астрономи вважають Плутон і Харон подвійною планетою.

Згідно з проектом Резолюції 5 XXVI Генеральної асамблеї МАС (2006) Харону (поряд з Церерою і Ерида) передбачалося надати статус планети. У примітках до проекту резолюції вказувалося, що в такому разі Плутон-Харон буде вважатися подвійною планетою.

Гідра і Нікта[ред.ред. код]

Порівняння розмірів і кольорів об'єктів системи Плутона

Два зовнішніх супутника, що одержали назви Гідра (колишній S/2005 P1) і Нікта (колишній S/2005 P2), були відкриті в результаті повторного аналізу фотографій телескопа Хаббла, зроблених у травні 2005. Про відкриття було оголошено в жовтні 2005. Оскільки альбедо супутників невідоме, то складно визначити їхні розміри. Якщо вважати альбедо супутників рівним показнику Харона, то їхні діаметри оцінюються 125 км і 140 км (але можлива помилка у два рази). Радіус орбіти меншого супутника — 49 тис. км, тобто він знаходиться в 2,5 рази далі від Плутона, ніж Харон. Інший супутник рухається орбітою радіусом 65 тис. км. Періоди звернення складають близько 11 і 14 діб відповідно (всі дані приблизні).

Якщо у Плутона і є ще інші супутники, то їхні розміри не перевищують 20 км.

Харон і два супутники знаходяться в орбітальному резонансі; за той час, коли Гідра робить один оберт, Нікта — точно два, а Харон — три.

Цербер і Стікс, S/2011 (134340) 1 і S/2012 (134340) 1[ред.ред. код]

Докладніше: S/2011 (134340) 1 та S/2012 (134340) 1

28 червня 2011 року телескопом «Хаббл» був виявлений ще один супутник Плутона S/2011 (134340) 1 (S/2011 P 1). Йому було призначене тимчасове позначення P4. За попередніми оцінками його діаметр становить 13-34 км.

11 липня 2012 року Марком Шоуолтером був відкритий четвертий супутник Плутона, він був віднайдений на 9 знімках зроблених телескопом «Хаббл» 26, 27, 29 червня та 7, 9 липня 2012 року. Діаметр супутника становить від 10 до 25 км, обертаєтся між Хароном і Ніктою, период обертання становить близько 19 діб.

Назва Діаметр (км) Масса (×1021 кг) Велика
піввісь (км)
Період обертання (діб) Ексцентриситет Кут нахилу
(до екватора Плутона)
Відкритий
Плутон 2306 ± 20 13.05 ± 0.07 2390 6.387230 0  — 1930
Плутон I Харон 1212 ± 3 1.52 ± 0.06 19 571 ± 4 6.387230 0 (0.000% ± 0,007%) 0.00° ± 0,014° 1978
Плутон II Нікта 45 ? < 0.002 48 675 ± 120 24.856 ± 0.001 ~0 (0.2% ± 0,2%) 0.04° ± 0,22° 2005
Плутон III Гідра 45-60 ? < 0.002 64 780 ± 90 38.206 ± 0.001 0.5% ± 0,1% 0.22° ± 0,12° 2005
Плутон IV S/2011 P 1 13-34  ? 59 000 31  ? ~0° 2011

Походження малих супутників[ред.ред. код]

Наявність у Плутона трьох невеликих супутників являє собою загадку, оскільки незрозуміло, як вони могли сконденсуватися поблизу масивного Харона. Круговий характер їхніх орбіт говорить про малоймовірність випадкового захоплення цих тіл тяжінням Плутона. Група астрономів, що відкрили в 2005 році нові супутники, висловили гіпотезу, що Харон і два супутники Плутона виникли одночасно в результаті потужного зіткнення. Вчені не виключають, що Плутон може мати і кільце — результатом того ж зіткнення.