Орден «Базар»
| Орден «Базар» укр. Орден Базар | ||||
 | ||||
 | ||||
| Тип | орден | |||
|---|---|---|---|---|
| Статус | знак ордену де-факто не вручався[1] | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 28 листопада 1970 | |||
| Перше: | 1 січня 1976[2] | |||
| Останнє: | 1 січня 1976[2] | |||
| Нагороджено: | 378[2] | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
 Орден «Базар» у Вікісховищі | ||||
Орден «Базар» — нагорода Української Народної Республіки в еміграції, затверджена Українською національною радою 28 листопада 1970 року та наказом військового міністерства УНР № 5 від 10 грудня 1973 року[1]. З проєкту грамоти до ордену відома також його альтернативна назва — орден Визволення України[1].
Орденом передбачалося нагороджувати учасників Другого Зимового походу армії УНР[1]. Таким чином орден продовжував традицію ордену «Залізний хрест», яким нагороджувалися учасники Першого Зимового походу.
Другий зимовий похід, що проходив у листопаді 1921 року, закінчився 17 листопада катастрофічним розгромом Волинської групи Армії УНР у районі містечка Базар[3]. З приблизно 900 бійців групи в бою, за різними даними, загинуло 250—400 осіб, 537 осіб потрапило в полон, з них 94 померли від ран у перші дні, 359 розстріляні 21 листопада, 84 відправлені до Києва на допит (частину цієї групи пізніше також розстріляли). І тільки 120 бійцям вдалося прорватися назад до Польщі, з території якої і почався похід[4][5].
Ініціатором установи нагороди був підполковник Павло Сумароков, на той момент єдиний живий учасник походу[1]. У 1975 році він помер, після чого, здавалося, актуальність існування нагороди сильно знизилася. Кілька років після цього в українських емігрантських колах точилася дискусія про необхідність виготовлення ордену, зокрема, передбачалося вручати його посмертно, у зв'язку з чим навіть випущено відповідний наказ військового міністерства УНР, проте на сьогодні не відомо фактів нагородження орденом, ні фактів виготовлення хоча б одного примірника[1].
Відомо зображення (ймовірно ескізу) ордена «Базар», що наведене в буклеті мюнхенської ювелірної фірми «Deschler & Son», яка свого часу виконувала замовлення уряду УНР в еміграції з виготовлення Хреста Симона Петлюри і Військового хреста[1]. На цьому малюнку орден «Базар» має вигляд рівнокінцевого хреста з трапецієподібними гілками світло-сірого кольору, з червоною окантовкою. На верхній гілці позначена дата — «1921», на нижній слово «БАЗАР», причому замість літери «Р» стоїть літера «В», що, ймовірно, є помилкою німецького художника. На перетин гілок хреста накладено круглий медальйон, його центральна частина блакитного кольору з золотистим тризубом оточена світло-сірим кільцем з червоними вставками, яке, своєю чергою, оточене ширшим кільцем із зображенням тернового вінця.
Грамота
Іменем Української Народньої Республікі
За активну участь у тяжких бойових діях ДРУГОГО ЗИМОВОГО ПОХОДУ частин діевої Армії УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКІ, на терені УКРАЇНИ, від жовтня 25-го до 6-го грудня 1921 року, та за особисту хоробрість, мужність і розспорядливість у бойовому оточенни переважаючих ворожих московсько-окупаційних збройних сил на ВОЛИНИ, в селі МАЛІ-МИНЬКИ, коло м. Б А З А Р.
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКІ
надав у нагородному порядку ОРДЕН ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
ЗО ВСІМА ПРАВАМИ Й ПРИВІЛЕЯМИ ДЛЯ НЬОГО ОСОБИСТО Й НАЩАДКІВ ЙОГО РОДУ ОРДЕНСЬКИМ СТАТУТОМ ПЕРЕДБАЧЕНИМ.
Видано цю грамоту в 52-гу річницю смерті 359 Старшин, Пидстаршин і Козаків полоненних і розстріляних ворогом під м. Б А З А Р та всіх тих Старшин, Пидстаршин і Вояків, що упали на полі бою під час того ПОХОДУ.
М.п. дня.......Року Божого 197.. ч....
Міністер Війскових Справ
......................................
Начальник Канцеляріі
Міністерства Війскових Справ
..............................................- ↑ а б в г д е ж Тинченко, Ярослав. Награды правительства Украинской Народной Республики в эмиграции // Старый Цейхгауз : журнал. — М. : фонд «Русские Витязи», 2012. — № 6. — С. 83. — ISSN 2223-5175.
- ↑ а б в Тинченко, Ярослав. Символи нескореної держави : Нагороди уряду Української Народної Республіки. — К. : Темпора, 2016. — С. 183. — 212 с. — (Militaria Ukrainica). — 2000 екз. — ISBN 978-617-569-227-1.
- ↑ нині знаходиться на території Житомирської області України
- ↑ Малихін Ю. Трагедія і слава Базару (укр.). Процитовано 21 вересня 2013.
- ↑ Коваль Р. М., Рог В. О., Стегній П. А. Рейд у вічність. — К. : Діокор, 2001. — 128 с. Процитовано 2013-09-21.