Базар (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Базар
Братська могила воїнів II Зимового походу армії УНР, Народицький район, с. Базар 01.jpg
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Код КОАТУУ
Облікова картка с. Базар 
Основні дані
Засноване 1613
Населення 526
Площа 2,03 км²
Густота населення 259,11 осіб/км²
Поштовий індекс 11452
Географічні дані
Географічні координати 51°02′38″ пн. ш. 29°17′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, смт Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Староста Будько Олександр Васильович
Карта
Базар. Карта розташування: Україна
Базар
Базар
Базар. Карта розташування: Житомирська область
Базар
Базар
Мапа

CMNS: Базар у Вікісховищі

База́р — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Колишнє містечко, до 1923 року — адміністративний центр Базарської волості Овруцького повіту, 1923—59 роки — центр Базарського району, до 6 серпня 2015 року — адміністративний центр Базарської сільської ради Народицького району.

Населення[ред. | ред. код]

На 1897 рік у Базарі мешкало 1976 осіб (985 чоловіків та 991 жінка), з них православних — 1121, їудеїв — 833[1].

Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 287 дворів та 1 278 мешканців, в тому числі: чоловіків — 496 та жінок — 782[2].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1608 осіб, з яких 751 чоловік та 857 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,71 %

Історичні події[ред. | ред. код]

Містечко Базар згадане у акті від 24 квітня 1684 року. У подальшому згадане у актах 1687, 1694 років.[джерело?]

В 1906 році — містечко в складі Базарської волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії; нараховувалось 287 дворів та 1 739 мешканців. Відстань до повітового центру, м. Овруч, 50 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в м. Овруч[6].

10 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Базар проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

17 листопада 1921 в селі Малі Міньки (нині знято з обліку) поблизу Базару у ході Другого зимового походу в бою з радянськими військами (9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського) зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Понад 400 повстанців загинуло, деякі, щоб не потрапити до рук більшовиків, заподіяли собі смерть, 537 опинилися в полоні. З останніх десятки поранених померли, 41 офіцера піддали подальшим допитам, решту — 359 засуджено на смертну кару. Після суду полонених перевели до Базару і розмістили в церкві. 23 листопада[7] 1921 в Базарі більшовиками було розстріляно 359 полонених учасників походу, з яких ніхто не погодився перейти на службу до Червоної Армії[8].

Повстанців допитували з тортурами, на яких змушували покаятися й перейти на бік радянської влади. Проте жоден не згодився. Один із полонених, ройовий Щербак, заявив: «Я, козак шостої стрілецької дивізії, від себе і козаків кажу вам, що ми не боїмося смерті і до вас служити не підемо». Повстанці вмирали під кулеметними чергами з вигуками «Слава», «Слава Україні», хтось в останньому пориві співав «Ще не вмерла Україна»… Вбитих скидали у велику яму й засипали землею. Трагедія в містечку Базар у радянські часи замовчувалася, лише родичі загиблих та старі мешканці пам'ятали про неї, хоч нікому не могли повідати. Лише в незалежній Україні про подвиг героїв Української революції дізналася широка громадськість. Щороку до братської могили повстанців на околиці Базара 22 листопада приїжджають відвідувачі, щоб вшанувати їхню пам'ять.[джерело?]

Пам'яті цих подій споруджено Меморіал пам'яті жертв більшовицького терору.

У 1923 році село стало адміністративним центром новоствореної Базарської сільської ради, від 7 березня 1923 року — адміністративним центром новоутвореного Базарського району Коростенської округи. Після ліквідації Базарського району, від 21 січня 1959 року, разом із сільрадою увійшло до складу Народицького району, від 30 грудня 1962 року — Овруцького, 7 січня 1963 року — Малинського, 8 грудня 1966 року — знову Народицького районів Житомирської області[9].

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року село увійшло до зони безумовного (обов'язкового) відселення[10]. Частина мешканців була відселена.

6 серпня 2015 року, у рамках адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[11].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

«Базарські в'язи» — пам'ятка природи місцевого значення, створена для збереження 10 вікових дерев в'яза гладкого. Вік дерев налічує 180—200 років, висота — 26-30 метрів, діаметр — 80-120 см. Дерева мають значно більшу цінність, ніж вікові дерева дуба звичайного. Вони не мають ознак захворювання судинним мікозом, тому можуть використовуватися як генетичний матеріал.[12]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020. 
  2. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 8 April 2021. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 160. Процитовано 9 May 2021. 
  7. За іншими даними вранці 22 листопада.
  8. Базар, місце трагічної загибелі загону українських вояків Армії УНР 1921 р.. http://resource.history.org.ua/. Процитовано 31 January 2021. 
  9. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 35, 49, 194. Процитовано 9 May 2021. 
  10. Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016. 
  11. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 31 January 2021. 
  12. На Житомирщині назвали «нові» пам'ятки природи
  13. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К. : Темпора, 2007. — 171 с. — ISBN 966-8201-26-4.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]