Колодяжний Іван Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Костянтинович Колодяжний
Народження 1920(1920)
Харківська губернія, Українська СРР
Смерть 1985(1985)
Калінінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Роки служби 1938—1985
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Орден Жовтневої РеволюціїОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Орден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» I ступеняОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» II ступеня
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Ribbon-for-Bravery-in-Fire-Fighting.pngМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Чехословацький воєнний хрест 1939

Іван Костянтинович Колодяжний (19201985) — радянський військовик, начальник Завидовського заповіднику, генерал-лейтенант.

Один з тринадцяти повних кавалерів ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в колишній Харківській губернії. Українець.

До лав РСЧА призваний Мерефським РВК Харківської області у 1938 році. Закінчив ташкентське Червонопрапорне піхотне училище імені В. І. Леніна у 1940 році. Член ВКП(б) з 1942 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Калінінському, 1-му Прибалтійському та 1-му Українському фронтах. Обіймав посади: командира роти ПТР 255-го окремого протитанкового артилерійського дивізіону, командира 123-ї окремої розвідувальної роти, помічника начальника штабу з розвідки 599-го стрілецького полку 145-ї стрілецької дивізії, помічника начальника оперативного відділу штабу 38-ї армії, помічника начальника оперативного відділу оперативного управління штабу 1-го Українського фронту. П'ять разів був поранений.

У повоєнний час протягом двадцяти років був начальником Завидовського заповіднику. Також обіймав посади голови Ради військових мисливців Центрального апарату Міністерства оборони СРСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]