Евфемізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Евфемі́зм (грец. εὐφημισμός від εὔφημος — добре мовлення) — пом'якшуючі або маскуючі слова і вислови, які використовуються замість слів, котрі сприймаються як небажані, неприйнятні, вульгарні, зневажливі, ненормативна лексика, образливі або табу,[1][2] а також умовне позначення деяких власних імен.[3] Також «евфемізм» — це лексична прихована стратегія. Він може служити введенню в обман третьої особи про поганий стан речей, а також і морального саморозвантаження.[4][5] Евфемізація — це один зі зручних способів сказати неправду та змінити сприйняття небажаної інформації.[6]

Наприклад, успокоїтись, навіки спочити, заснути в Бозі замість слова померти; нечистий, не при нас згадуючи, нечиста сила замість чорт та інші. Власні назви країн‚ міст‚ підприємств‚ військових частин тощо можуть замінюватися буквами або назвами букв: місто «ен»енниймісто Ікс‚ Ігрек‚ Зет; або описовими виразами одна сусідня держава‚ один дипломатичний представник та ін.

Евфемізм через певні лексично-неприйнятні для ужитку у даній спільноті співбесідників табу (суспільну заборону) є наслідком, який завдяки, т.зв. різного роду упередженням, марновірствам, релігійним віруванням становить загальновживаний і відомий синонім для "назви певних предметів і явищ навколишнього світу"[джерело?], які таким чином психологічно можуть в подальшому для життя людської особи створити певні психологічні блоки[джерело?] для проживання в певному осередку — табуїзмами, але, головним чином, впливають на згрунтованість і спільні мети суспільства і індивідуума. Щоб не порушати табу, людині доводиться вдаватися до виразів, іносказань[джерело?], але, завдяки непорушенню табу людина наслідовує т.зв. погляди суспільства, які здатні міняти життєві цілі, тобто, як спонукати самовідтворенню завдяки виробленню-генерації (нових поколінь) і вжитку "табу", які направляють процеси суспільної життєдіяльності обох полів в русло відтворення популяції суспільства, як встановилося і спромоглося за віки продовжити існування виду людських організмів і спонукало за весь цей період розмноженню його носіїв, так і змінювати і перенаправляти закладені природою програми табу завдяки "генетично зумовленій і зрощеній генетично програмі самовідтворення і продовження життя" на розумово керовані програми, — розум став здатний на зменшення власної популяції задля покращення власного особистого життя, при цьому втрачаючи закладені природою чинники самозбереження виду через розмноження. Характерно, що нові позначення т.зв. «непристойних» предметів і явищ з часом втрачають характер евфемізмів, так самож як і людство втрачає пристойність, і сприйяття табу разом із втратою кількості людства, починає сприйматися як пряма вказівка на «непристойний» предмет і в свою чергу втрачає стан «непристойності», а набуває стан т.зв. "". Оскільки евфемізми широко використовуються у мовленні, то з часом вони втрачають свою функцію «прикрашення» істинної суті висловлення і тому потребують чергового евфемізму, який надасть нове значення для завуалювання та прикриття висловлювання, напр. «американець» замість «афроамериканець», «людина іншої орієнтації» замість «людина нетрадиційної орієнтації».

В основі явища евфемізму лежать:

  1. глибоко архаїчні пережитки мовних «табу» (заборон вимовляти прямі найменування таких небезпечних предметів і явищ, як, наприклад, богів, хвороб або мертвих, оскільки акт назви, згідно з дологічним мисленням первісної людини, може викликати саме явище) — такі евфемізми типу: «нечистий» замість «чорт», «покійний», «небіжчик»;
  2. чинники соціальної діалектології (евфемізми зумовлені соціальними, моральними та етичними нормами поведінки, так звані етичні і моральні евфемізми, напр. «повненький», «ширококостий», «пишний», «з надлишковою вагою» замість «товстий», «грубий»).

Іноді взаємодія евфемізму з будь-якою одиницею лексичної системи може призвести до виходу цієї одиниці із активного слововжитку або до суттєвого зниження частоти її використання. Існує два види такої «негативної» взаємодії:

  1. Евфемізм витісняє мовну одиницю, яку заміняє;
  2. Один евфемізм витісняє інший з активної зони синонімічного ряду в пасивну.

За найбільшими і найпродуктивнішими сферами утворення, евфемізми можна тематично розділити на такі групи:

  1. Евфемізми, пов'язані з дискримінацією: а). расовою, культурною, релігійною («нігер», «чорний» → «(афро)американець»); б). сексуальних меншин («гомік», «педик» → «гомосексуал(іст)», «людина іншої орієнтації»; в). інших видів;
  2. Евфемізми, які позначають страшні та неприємні явища дійсності: а). смерть («померти» → «піти у краще місце», «піти у вічність», «заснути вічним сном»); б). хвороба; в). природні потреби («піти в туалет» → «відвідати дамську кімнату», «піти в одне місце»; г). фізичні вади («сліпий» → «незрячий», «підсліпуватий»); д). розумові та психічні розлади («псих» → «людина з психічними розладами»);
  3. Евфемізми, пов'язані із впливом держави на життя людей: а). воєнні дії («в'язниця» → «місце позбавлення волі»); б). соціальні вади (алкоголізм, наркоманія, проституція, злочинність, напр. «алкоголік» → «людина з (алкогольною) залежністю»); в). бідність («бідний» → «економний», «скромний»); г). непрестижні професії («прибиральник» → «клінінг-менеджер»; ґ). сім'я («зраджувати» → «ходити наліво»; д). звільнення («піти за власним бажанням», «дати неоплачувану відпустку», «скоротити», «відпустити»); е). академічна неуспішність («двієчник» → «недостатньо вмотивований учень»);
  4. Евфемізми, які вказують на вік і зовнішність людини: а). вага («товстий» → «пишний»); б). вік («старий» → «підстаркуватий», «людина похилого віку», «людина з досвідом»); в). зовнішній вигляд («негарний» → «своєрідний»); г). ріст («карлик» → «людина невисокого зросту»);
  5. Дипломатичні евфемізми («вбити» → «прибрати», «ліквідувати», «нейтралізувати»);
  6. Евфемізми у мові реклами («дешевий» → «економний», «за доступну ціну»).

Існують різні способи евфемізації, найпоширеніші серед яких такі:

  • Вживання слів-визначників з дифузною семантикою: деякий, відомий, відповідний та ін.;
  • Використання іменників з досить широким значенням для називання конкретних подій або явищ: товар для позначення наркотиків чи матеріал у значенні мати на когось компромат;
  • Вживання вказівних чи неозначених займенників: «мені потрібно в одне місце» замість «мені потрібно до туалету»;
  • Використання іноземних слів і термінів через їхню незрозумілість для носіїв мови: деструктивний замість руйнівний, конфронтація замість протистояння;
  • Вжиток слів, які вказують на неповноту дії чи послаблену ступінь властивості: він недочуває замість глухий, призупинити в значенні закрити якусь організацію;
  • Використання абревіатур, що є характерним для репресивної та сфер, пов'язаних зі збереженням державних таємниць: ПКТ, тобто приміщення камерного типу замість камера.

Політкоректність[ред.ред. код]

Основна стаття Політична коректність

Політична коректність мови виражається в прагненні знайти нові способи мовного вираження замість тих, які зачіпають почуття і гідність індивідуума, порушують його людські права,[7] по суті явище політкоректності полягає в табуюванні образливої та потенційно образливої лексики і використанні евфемізмів, наприклад, евфемізму «з особливими потребами» замість «інвалід».


Примітки[ред.ред. код]

  1. Куньч Зоряна Риторичний словник / З. Куньч. – К.: Рідна мова. 1997
  2. Теорія літератури / Іван Безпечний. - К. : Смолоскип, 2009. ISBN 978-966-8499-87-6
  3. ОЛЕГ ЯНУШ. ЕВФЕМІЗМИ І МОВНА ЕСТЕТИКА / Інститут української мови НАН України. Інформаційно-довідкова система «Культура мови на щодень»
  4. Типи стратегій і мовні структурні рівні / Н.Г. Акінчиць // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 122. — С. 37-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. Дата: 2007
  5. Григораш A. С. Евфемізми як засіб маніпуляції свідомістю (на матеріалі англомовних мас-медійних текстів / A. С. Григораш // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр..- Київ- 2013. - Вип. 46(1). - С. 328-336.
  6. Коляда Е. Евфемізми як засіб маніпуляції у політичному дискурсі / Е. Коляда, А. Кондрук // Актуальні питання іноземної філології. - 2015. - № 2. - С. 97-103.
  7. Брюховець А., Борисенко Н. Використання евфемізмів як вияв політкоректності в друкованих англомовних ЗМІ та їхній переклад українською

Див. також[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.