Осокін Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осокін Олексій Миколайович
рос. Алексей Николаевич Осокин
Народився 2 вересня 1989(1989-09-02)
Карцаг, Яс-Надькун-Сольнок, Угорщина
Помер 3 березня 2022(2022-03-03) (32 роки)
Гостомель, Гостомельська селищна громада, Бучанський район, Київська область, Україна
Поховання Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна  Росія
Діяльність офіцер, десантник
Alma mater Рязанське повітряно-десантне командне училище
Учасник Російське збройне вторгнення в Крим (2014), Інтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Військове звання  Майор
Нагороди
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
Орден Мужності
Орден Мужності
Медаль Суворова
Медаль Суворова
Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня
Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня
Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»
Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»

Олексій Миколайович Осокін (рос. Алексей Николаевич Осокин; 2 вересня 1989, Карцаг, Угорщина — 3 березня 2022, Гостомель, Україна) — російський офіцер, майор ПДВ РФ. Учасник окупації Криму. Герой Російської Федерації.

Біографія[ред. | ред. код]

Син радянського військовослужбовця. Навчався у школі села Леб'яже, де до 2004 року проходив службу його батько. У 2004 році вся родина переїхала на постійне місце проживання в Орєхово-Зуєво, а Олексій вступив в Ульяновське суворовське училище. У 2007/12 роках навчався в Рязанському вищому повітряно-десантному командному училищі, проходив навчання у 2-й роті. Захоплювався гирьовим спортом і кульовою стрільбою. Двічі брав участь у параді Перемоги на Червоній площі в Москві. Закінчив училище з відзнакою.

Після завершення навчання направлений в 31-у окрему гвардійську десантно-штурмову бригаду в Ульяновську. Протягом двох років був командиром взводу. Учасник окупації Криму. В 2014 році переведений у 51-й гвардійський парашутно-десантний полк імені Дмитра Донського. В тому році призначений командиром роти 137-го гвардійського парашутно-десантного Рязанського ордена Червоної Зірки Кубанського козачого полку. Потім призначений заступником командира батальйону свого полку. В 2019 і 2020 роках двічі перебував у відрядженні в Сирії. У вересні 2021 року повернувся в Ульяновськ і був призначений командиром 2-го десантно-штурмового батальйону 31-ї окремої десантно-штурмової бригади.

24 лютого 2022 року, у перший день вторгнення в Україну, десантувався з вертольота в аеропорту Гостомеля і протягом кількох днів утримував оборону. 3 березня 2022 року був важко поранений снайпером і того ж дня помер у медпункті аеропорту. Похований на федеральному військовому меморіалі «Пантеон захисників Вітчизни» в Митищах.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

2 серпня 2022 року на житловому будинку № 18 по вулиці Північній в Орєхово-Зуєво була встановлена меморіальна дошка на пам'ять про нього.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Алексей Осокин. timenote.info (рос.). Процитовано 7 вересня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]