Митищі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Митищі
рос. Мытищи
Герб Прапор
Герб Митищів Прапор Митищів
Основні дані

55°55′ пн. ш. 37°44′ сх. д. / 55.917° пн. ш. 37.733° сх. д. / 55.917; 37.733Координати: 55°55′ пн. ш. 37°44′ сх. д. / 55.917° пн. ш. 37.733° сх. д. / 55.917; 37.733

Країна Росія
Регіон Московська область
Засноване 1460
Статус міста 1925
Населення 187 119 (2015)
Телефонний код +7 49558
Міська влада
Веб-сторінка mytischi-city.ru
Митищі (Росія)
Митищі
Митищі

Commons-logo.svg Митищі у Вікісховищі

Митищі (рос. Мытищи) — північне місто-супутник Москви, адміністративний центр Митищинського району Московської області Росії. Розташоване на річці Яуза за 19 км на північний схід від центру Москви. Є одним з найбільших наукових та промислових центрів Московської області. Тут розташований машинобудівний завод «Метровагонмаш». Місто є залізничним вузлом на лінії Москва — Ярославль.

Пам'ятник на честь 200-річчя першого російського водопроводу

Історія[ред.ред. код]

Митищі вперше згадується як село 1460 року (з XIX століття — Великі Митищі). Назва походить від слова «мито», яке стягувалося з торговців, які йшли перевалом з верхів'я річки Яузи в Клязьму.

У 17791804 роках з Митищ в Москву було прокладено перший Російський Митищінській водопровід (вода з Митищінських джерел пускалася самопливом). У середині XIX століття у Митищах були побудовані перші підприємства.

1862 року до Великих Митищ було прокладено залізницю. У 1929 році залізничну ділянку «Москва — Митищі» було електрифіковано (другою в СРСР). Напруга на гілці становить 1,5 кВ (за постійного струму).[1]

17 серпня 1925 року Митищі отримали статус міста.

Символіка[ред.ред. код]

Місто Митищі має власну символіку: герб та прапор. Основою міського гербу є зображення акведука за яким пропливає золота ладдя з кінською головою. Основні кольори герба: синій, жовтий та зелений. Міську символіку ухвалено 28 березня 2006 року [2] [3]

Міський округ[ред.ред. код]

Залізничний вокзал у Митищах

Докладніше див.: Митищі (міське поселення)

Міське поселення Митищі має площу 15110 гектарів, що складає третину Митищінського муніципального району. До складу міського поселення, окрім міста Митищі входять 17 сіл та сім селищ, а саме села Афанасово, Виноградово, Горки, Грибки, Новоалександрово, Новогрязново, Троїцьке, Беляниново, Болтино, Погорелки, Подрезово, Терпигорєво, Бородіно, Вьошки, Сгонники, Ховрино, Челобитєво, селища Ліспаркгоспу Клязьминський, Новоалександрово, Поведники, Покровська гора, Пироговського лісопарку, Вьошки, Нагорне. [4]

Промисловість[ред.ред. код]

У Митищах виробляють вагони для метро, автосамоскиди, електронну апаратуру, кабельну продукцію, шерстяні тканини, унікальні скульптури, дорожні знаки. Основними підприємствами міста є ЗАТ «Метровагонмаш», Митищинський приладобудівний завод, Мосстройпластмасс. [5]

Транспорт[ред.ред. код]

Митищі мають добре транспортне сполучення з Москвою та іншими містами Московської області. До Ярославського вокзалу Москви електропотяги із Митищ їдуть з інтервалом у кілька хвилин. [6]


Населення[ред.ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1897 1.0 1973 125 1998 154.5 2010 164.6
1926 10.6 1976 134 2000 155.7 2011 173.2
1931 23.1 1979 140,7 2001 156.1 2012 175.10
1939 60.1 1982 148 2003 159.9 2013 178.7
1959 98.6 1986 151 2005 161.5 2014 183.2
1962 107 1989 154.1 2006 161.8 2015 187,1
1967 112 1992 154.1 2007 162.7
1970 118,7 1996 152.3 2086 163.4

[7]

Наука, освіта[ред.ред. код]

Олімпійське селище у Митищах

У місті Митищі розташовано ряд науково-дослідних інститутів та конструкторських бюро, серед них НДІ гігієни, КБ кабельної промисловості, НДІ радіовимірювальних приладів, КБ автотранспортного устаткування, НВО «Хімволокно» Також у Митищах розташовано філії деяких московських вищих навчальних закладів, а саме Московського державного університету лісу, Митищинська філія Московського державного будівельного університету, Російський університет кооперації. [8] [9]

Природа[ред.ред. код]

Територія міського поселення багата на ліси, водойми, що створює унікальні можливості для відпочинку та туризму. Тут розташована частина Лосиного острова – заказника, який створений у верхів’ях Яузи. Він відомий з 1406 року, а у 1840 тут вперше в Росії було проведено лісовпорядкування. Лосиноостровський Державний природний парк займає площу понад 100 квадратних кілометрів. [10]

Культура, ЗМІ[ред.ред. код]

У місті працює Митищинський історико-художній музей. Засоби масової інформації міста представлені Митищинським інформаційним агентством, яке здійснює випуск п’яти газет: «Родники» (укр.: Джерела), «Мытищи», «Родники-ТВ» (укр.: Джереда-ТБ), «Добрые советы» (укр.: Добрі поради), «Молодежный вестник» (укр.: Молодіжний вісник) а також Митищинського радіомовлення. З 2000 року на території Митищинського району транслюється муніципальне телебачення «Родники-ТВ»,з 2009 року воно виходить під назвою «ТВ-Мытищи». [11] [12]


Пам’ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Дача Буянових

Місто не є багатим на пам’ятки історії та архітектури. Серед них найперше найстаріша церква Митищ – Благовіщення в Тайнинському (1677), яка була збудована за вказівкою царя Федора Олексійовича. Також у районі Великих Митищ збереглася Церква Ікони Володимирської Божої Матері церква (1713, московське бароко). Сучасне будівництво почалось у 1920-х роках, але вартий уваги лише Клуб вагонобудівного заводу (1929, конструктивізм ) [13] Статус пам’ятки археології має розташоване на західній околиці міста селище Митищі-1 яке датується 15-18 ст. Також статус пам’яток архітектури мають будівля міського залізничного вокзалу (1911) та дві дерев’яні дачі купців Агеєвих та Буянових які датуються кінцем 19 – початком 20 століття [14]

Релігія[ред.ред. код]

Хоча Митищі були засновані 4 століття тому і був одним з найбільших міст Московської області мав лише три храми: Благовіщення Пресвятої Богородиці у селі Тайнинське, Різдва Христового у селі Осташково і повернутий церкві у 1991 році храм Володимирської Ікони Божої Матері. Лише літом 2000 року у центрі міста було закладено наріжний камінь у фундамент майбутнього храму, його будівництво завершилось у грудні 2000 року – храм Пресвятої Богородиці. Однак у 2001 році почалось будівництво нового, більшого храму, який отримав назву Різдва Христового [15]

Спорт[ред.ред. код]

Хокейний клуб «Атлант» заснований у 2005 році. З 2005 по 2008 — «Хімік», з 2008 — «Атлант». Виступає у Континентальній хокейній лізі.

У групі «А» ІІІ дивізіону першості Росії з футболу місто представляє ФК «Олімпік» [16]

Також популярним у місті є міні-футбол – у суперлізі першості Росії з міні-футболу місто представляє ФК «Митищі», який було створено у 2002 році. Найвище досягнення клубу: 8 місце у сезоні 2008-2009 рр. а також перемога у 2010 році у турнірі «Dina Open Cup» [17]

Центром спортивного життя міста є спортивний комплекс «Арена-Митищі» який включає універсальний зал для міні-футболу, волейболу, баскетболу, гандболу площею понад 1000 квадратних метрів та глядацькими рядами на 112 місць. [18]

Міста-партнери[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]