Перейти до вмісту

Отто Доннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Отто Доннер
швед. Otto Donner Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 грудня 1835(1835-12-15)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Коккола, Вазаська губернія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер17 вересня 1909(1909-09-17)[1][2] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гельсінкі, Російська імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГієтаніємі[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаВелике князівство Фінляндське Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, політик, викладач університету, філолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство[6], санскрит[6], політика[6] і порівняльна лінгвістика[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГельсінський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmember of the Diet of Finlandd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЕміль Нестор Сетяля[7]
Кай Доннер[7]
Gustaf John Ramstedtd[7]
Artturi Kannistod[7]
Julio Reuterd[7]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAnders Donner Sr.d Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMinette Donnerd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиOssian Donnerd
Кай Доннер
Otto Donnerd
Uno Donnerd
Harry Donnerd
Eva Louise Tigerstedtd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
3rd class, Order of the Medjidie орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня

Отто Доннер (швед. Otto Donner, фін. Otto Donner; 1835–1909) — фінський лінгвіст, фіно-угрознавець і політик; батько Кая Доннера[8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 грудня 1835 в місті Коккола Вазаської губернії на узбережжі Ботнічної затоки[9].

Отримавши відповідну освіту, Доннер з 1875 по 1905 обіймав посаду професора санскриту і порівняльно-історичного мовознавства в Гельсінгфорському університеті (нині Гельсінський університет)[9][10].

Отто Доннер

У 1883 Доннер, разом з Йоганном Рейнгольдом Аспеліном, Августом Алквістою, Еліасом Леннрутом, Захаріасом Топеліусом та іншими представниками фінської інтелігенції заснував у столиці Фінляндії Фіно-угорське товариство[11], а десять років по тому став його президентом. З 1886 по 1891 редагував друкований журнал цього товариства «Journal de la Société finno-ougrienne»[9].

Професор Доннер був одним з членів Товариства археології, історії та етнографії при Казанському університеті[12].

Крім наукової діяльності, Доннер активно брав участь і в політичному житті країни.

1877–1905 — член Сейму Фінляндії.

1905–1908 — обіймав посаду міністра освіти Фінляндії. Його рідною мовою була шведська, але за переконаннями він був феноманом[13].

Основні праці вченого стосувалися області індоєвропейського та фіно-угорського мовознавства; серед численних робіт виданих Доннером найбільш відомі такі: «Cosmogonie des Hindous comparée à celle des Finnois» (1865); «Vergleichendes Wörterbuch der finnisch-ugrischen Sprachen» (1874–1884); «Die gegenseitige Verwandschaft der finnisch-ugrischen Sprachen» («Acta Societatis scientiarum fennicae», 1880, том XI); «Sur les Contrées de la Russie autrefois occupées par les Finnois» («Acta Societatis scientiarum fennicae», 1875); «Lieder der Lappen» (з фінським і німецьким перекладами, 1876)[10] .

Отто Доннер помер 17 вересня 1909 року в Гельсінгфорсі.

Його син Кай пішов по стопах батька і теж присвятив своє життя науці[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. 1 2 Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija / за ред. A. Vujić — LZMK, 2005.
  3. ↑ Otto Donner — SLS.
  4. 1 2 Otto Donner - 375 Humanistia — 2015.
  5. ↑ https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
  6. 1 2 3 4 Чеська національна авторитетна база даних
  7. 1 2 3 4 5 Biografiskt lexikon för Finland — SLS.
  8. ↑ Otto Donner // Nordisk familjebok (швед.)
  9. 1 2 3 Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  10. 1 2 Доннер, Отто // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  11. ↑ Энциклопедия Мордовия, Н. Ф. Мокшин, Ю. Н. Мокшина.
  12. ↑ Астафьев В. В. Общество археологии, истории и этнографии при Казанском университете и его уникальный опыт интерпретации исторических памятников // Вопросы музеологии. — 2011. — № 1 (3). — С. 81-85.
  13. ↑ Согласно Английской Википедии.
  14. ↑ Kai (Karl) Reinhold Donner.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]