Отто Нойманн

Отто Нойманн
нім. Otto Gottlieb Wilhelm Neumann
Ім'я при народженні	нім. Otto Gottlieb Wilhelm Neumann
Народився	6 вересня 1884(1884-09-06) Ostróda Castled, Оструда, Острудський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер	26 листопада 1969(1969-11-26) (85 років) Бад-Пірмонт, Гамельн-Пірмонт, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	суддя
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	Burschenschaft Germania Königsbergd
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Командор 1-го класу ордена Святої Корони з військовою відзнакою і мечами

Отто Готтліб Вільгельм Нойманн (нім. Otto Gottlieb Wilhelm Neumann; 6 вересня 1884, замок Остероде, Східна Пруссія — 26 листопада 1969) — німецький військовий юрист, генерал-штабссуддя вермахту (1 травня 1944).

Біографія

Старший брат генерал-лейтенанта Фрідріха-Вільгельма Нойманна. В 1903-09 роках вивчав право в Кенігсберзькому університеті, після чого вступив у Імперську армію. Учасник Першої світової війни, радник військового суду. Після війни в 1918 році вступив у Імперське фінансове міністерство. В 1922 році здобув ступінь доктора права в університеті Бреслау. З 1 жовтня 1936 року — верховний суддя сухопутних військ, одночасно в 1937 році призначений головою системи армійського права і начальником відділу армійського права Загального управління сухопутних військ (Головнокомандування Вермахту «Резерв»). В 1938 році організував трибунал для солдатів, які брали участь у подіях Кришталевої ночі. З 1 жовтня 1942 року — президент 1-го сенату Імперського військового суду. Після того, як 1 травня 1944 року військові судді втратили свій офіційний статус і стали «офіцерами спеціальної служби», Нойманн не втратив звання, поки, за словами Вільгельма Кейтеля, «не став перешкодою» і не був звільнений у відставку.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Орден Святої Корони, командорський хрест 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (Угорщина; 20 вересня 1943)
• Румунський орден (1943)

Література

• Andreas Toppe: Militär und Kriegsvölkerrecht: Rechtsnorm, Fachdiskurs und Kriegspraxis in Deutschland 1899—1940. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2008. ISBN 3-486-58206-2.
• Hans Poeppel, Wilhelm Karl Prinz von Preußen, Karl-Günther von Hase (Hrsg.): Die Soldaten der Wehrmacht. Herbig, München 1998. S. 370.
• Andreas Toppe: Militär und Kriegsvölkerrecht: Rechtsnorm, Fachdiskurs und Kriegspraxis in Deutschland 1899—1940. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 2008. S. 203.

Посислання

• Біографічні дані і фотографія.