П'ю (міста-держави)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'ю (міста-держави)
бірм. ပျူ မြို့ပြ နိုင်ငံများ
бл. II століття до н. е. – бл. 1050


Столиця Шрикшетра, Ханлін, Бейктано, Пінле[en], Біннака
Мова(и) П'ю[en]
Релігія Тгеравада, Махаяна, Ваджраяна
Форма правління монархія
Історія
 - Найдавніша присутність П'ю у Верхній Бірмі II століття до н. е.
 - Заснований Бейктано 180 до н. е.
 - П'ю прийняли буддизм IX століття
 - Починається бірманський календар 22 березня 638
 - Заснування 2-ї династії Шрі Кшетра 25 березня 739
 - Розквіт Паганської імперії бл. 1050
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: П'ю (міста-держави)
Історія М'янми[п]

Список столиць[en]Бірманські хроніки[en]
Військова історія[en]

П'ю (бірм. ပျူ မြို့ပြ နိုင်ငံများ) — група міст-держав, які існували з II століття до н. е. до кінця IX століття н. е. в сучасній Верхній Бірмі (М'янмі). Міста-держави були створені внаслідок міграції на південь народності п'ю, які розмовляли однойменною мовою тибето-бірманської мовної підсім'ї[en][1]. Вони були першими жителями Бірми, про яких збереглися письмові згадки[2]. Цивілізація п'ю пов'язує історичний відрізок від бронзової доби до класичної епохи виникнення держави Паган в кінці IX століття.

Міста-держави — п'ять головних фортець і кілька менших містечок були розкопані. Вони були у трьох головних іригаційних районах Верхньої Бірми: долині річки Му, долині Чаусхе та регіоні Мінбу, навколо злиття річок Іраваді та Чиндвіна. Будучи частиною сухопутного торгового шляху між Китаєм та Індією, царство П'ю поступово розширювалося на південь. Місто-держава Ханлін, засноване в I столітті на північному краю Верхньої Бірми, було найбільшим і найважливішим містом до VII або VIII століття, після цього він поступився верховенством Шрікшетрі на півдні царства. Шрікшетра, яка була вдвічі більша Халіна, стала найбільшим і найвпливовішим центром П'ю[2].

Тисячолітнє царство впало в 9-му столітті, коли міста-держави були зруйновані внаслідок неодноразових вторгнень із королівства Наньчжао. У 12 столітті п'ю ще зберігали свою мову, але до 13 століття вони були асимільовані бірманцями[3]. Міста-держави Ханлін, Пейтано та Шрікшетра є об'єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aung-Thwin, Michael (2005). The mists of Ramanna : the legend that was lower Burma. Honolulu: University of Hawai'i Press. ISBN 978-0-8248-7441-4. OCLC 607644792.
  2. а б Hall, Daniel George Edward (1960). Burma (вид. (3. ed.)). London: Hutchinson Univ. Libr. ISBN 978-1-4067-3503-1. OCLC 251477020.
  3. Thant Myint-U. (2006). The river of lost footsteps : histories of Burma (вид. 1st ed). New York: Farrar, Straus and Giroux. ISBN 978-0-374-16342-6. OCLC 65064707.
  4. Centre, UNESCO World Heritage. Pyu Ancient Cities. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 18 грудня 2021.