П'єр Анрі
| П'єр Анрі | |
|---|---|
| Pierre Henry | |
 | |
| П'ер Анрі в січні 2008 року | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 грудня 1927 (90 років) |
| Місце народження | Париж}, Франція |
| Дата смерті | 5 липня 2017[1][2][3] (89 років) |
| Місце смерті | Париж[1] |
| Країна |
 Франція |
| Професія | Композитор |
| Жанр | Конкретна музика, електронна музика |
| Співпраця | П'ер Шеффер, Моріс Бежар |
| Нагороди |
   |
| Файли у Вікісховищі? | |
П'єр Анрі (фр. Pierre Henry; 27 грудня 1927, Париж, Франція — 5 липня 2017, там само) — французький композитор.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1938—1948 роках навчався в Паризькій консерваторії, в тому числі у Наді Буланже і Олів'є Мессіана. З 1949 року працював в експериментальній студії Французького радіо і ТБ, де разом з П'єром Шеффером займався конкретною музикою, а також вони засновують групу Groupe de Recherche de Musique Concrète (GRMC), у розпорядження якої в 1951 році Французьке радіо надало нову студію звукозапису з магнітофоном. Перший і найвідоміший плід їхньої співпраці — Симфонія для однієї людини (фр. Symphonie pour un homme seul, 1950). У 1958 році залишив групу конкретної музики, через два роки заснував першу у Франції приватну студію електронної музики, в 1982 році — ще одну подібну студію.
Творчість[ред. | ред. код]
Всі твори Анрі створені шляхом перетворення і монтажу звучань, записаних на плівку. Серед його найвідоміших робіт — балети для трупи Моріса Бежара, в тому числі «Орфей» (1958), «Подорож» (1962, за тибетською Книгою мертвих), «Варіації для дверей і подиху» (1963), «Ніжинський, клоун Божий» (1971). Анрі створив також безліч фонограм до фільмів, театральних вистав, радіопостановок, художніх інсталяцій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.lemonde.fr/disparitions/article/2017/07/06/le-compositeur-francais-pierre-henry-est-mort_5156693_3382.html
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Filmportal.de
Посилання[ред. | ред. код]
- Pierre Henry на сайті Allmusic. (англ.)
- (фр.) Біографія на сайті IRCAM.
|
