Палац Патона (Хребтіїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Палац Патона

48°39′44″ пн. ш. 27°14′41″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 27.24472° сх. д. / 48.66222; 27.24472Координати: 48°39′44″ пн. ш. 27°14′41″ сх. д. / 48.66222° пн. ш. 27.24472° сх. д. / 48.66222; 27.24472
Статус немає
Країна  Україна
Розташування Хребтіїв, Новоушицький район, Хмельницька область
Архітектор Микола Антонович
Будівник Михайло Патон (?)
Будівництво 19 століття
Стан занедбаний
Ідентифікатори й посилання
Палац Патона (Хребтіїв). Карта розташування: Україна
Палац Патона (Хребтіїв)
Палац Патона (Хребтіїв) (Україна)

Палац Патона — занедбана архітектурна пам'ятка 19 століття у селі Хребтіїв, на півдні Новоушицького району, Хмельницької області.

Історія[ред. | ред. код]

Побудований ймовірно на початку 19 століття, хоча можливо палац був перебудований зі старішої будівлі. Зведений для Патонів за проектом місцевого архітектора Миколи Антоновича, на горі над глибоким яром, на дні якого протікала річка, дністрові води потім утворили глибоку затоку. Зі сходу будинок мав два поверхи. У підвальних приміщеннях була виноробка, овочесховище, криниця, лазня окремо для панів і для селян. Центральний колонний вхід був із заходу, перед ним великий газон круглої форми з різними декоративними кущами й деревами. Навколо вимощена широка алея. І досі проглядається від в'їзду до панського двору з центральної вулиці села рівна обсаджена колись деревами, дорога, яка впиралася в круглий газон. З обох боків будівлі були виходи з дерев'яними терасами. З боку в'їзду будинок був одноповерховим. Горішній поверх всередині мав багато кімнат. В лівому крилі розташовувалися кухня, їдальня, спальні з паркетною підлогою, колонами. Праворуч від центрального входу і прямо були, вочевидь, робочий кабінет, бібліотека та інші кімнати для прийому відвідувачів і гостей. З боку села Куражин панський будинок був двоповерховий, де поміж його крилами був відкритий балкон-галерея з колонами. Навколо газону симетрично розташовувалися будівлі для челяді й майстерні, різні комори і спеціально відведена для квітів оранжерея, дві великі комори та стайня для панських коней. Безпосередньо в панському дворі були пекарня, молочарня, крамниця, а далі дорога перехрещувалась із центральною сільською вулицею і йшла трохи на захід, де через півкілометра розташовувалось поміщицьке господарство: кузня, слюсарня, столярня. За маєтком були будинки для спеціалістів, чималий став, а також олійня, млин, тік для молотьби з паровим двигуном та молотаркою. Далі дорога простягалась поміж фермами: стайні, короварні, вівчарні, свинарні, птахоферми. Споруда була П-подібною у плані, фахверковою. Фасад був оббитий плиткою, здертою в подальшому місцевими жителями. Був ґанок з колонами, на сьогодні зруйнований. Дах обвалився, але подекуди ще помітні ліпні розетки. Навколишній парк, площею 7 десятин, вирубали. В одному з колишніх флігелів - магазин. І під палацем, і під флігелем - пивниці. При садибі була домашня римо-католицька каплиця з вівтарем у невеликій ніші. В 1823 році у маєтку сталася пожежа, постраждало кілька господарських приміщень. Потім їх перебудували, а під кінець 19 століття розширили. Ці госпбудинки з током для молотьби і збереглися до нашого часу, зараз в одній з споруд розташовується магазин. У 1919 році власник садиби Михайло Патон з сім'єю змушений залишити маєток і втекти до Нової Ушиці, де через тиждень він був вбитий. У цій садибі за роки СРСР тривалий час була сільська рада, контора колгоспу, сільський клуб і бібліотека, медичний пункт та інші сільські установи. В 1990-х спілкою селян «Імені Патона» її було відремонтовано (перекрито дах, на що витрачено 58 тис. гривень).

Теперішній стан[ред. | ред. код]

Теперішній стан будівлі вимагає негайного надання пам'яткоохоронного статусу, захисту зі сторони держави. Садиба Патона реально перебуває під загрозою знищення, руйнується сільськими злодіями. При бездіяльності місцевої влади маєток Патона може бути назавжди втрачено.

Джерела[ред. | ред. код]