Фахверк

Найбільша в Європі фахверкова церква в Свідниці (збуд.1657)

Фахве́рк також поліття^[1] (нім. Fachwerk — «каркасна споруда» та нім. Holzfachwerk — «деревʼяна каркасна споруда») — каркасні конструкції, в яких основою будівлі є вертикальні стояки та горизонтальні бруси, з'єднані для жорсткості похилими підкосами.^[2] Це кістяк (каркас) огороджувальної конструкції (переважно стіни) будинку, утворений звичайно з горизонтальних (ригелів) та вертикальних (стояків) елементів та розкосів.^[1] Простір між елементами фахверка заповнюють цеглою, каменем тощо.^[1] У сучасному будівництві фахверк — каркас (переважно дерев'яний) малоповерхових споруд.^[1] На теренах України так будувалися дзвіниці, вітряки, інші господарські, а нерідко — і житлові будівлі.^[2] Цей тип будівництва почасти носить назву «пруський мур» або «пруське мурування».^[3]

Короткий опис[ред. | ред. код]

Простір між елементами фахверку заповнюють цеглою, каменем або іншим матеріалом.

Фахверк, передаючи навантаження на основний каркас споруди, дає змогу полегшувати конструкцію стін.

З часів Середньовіччя й донині дерев'яні фахверкові споруди значно поширені у всій Північній, Західній Євопі (Британія, Німеччина, Франція, Швеція, Данія, Норвегія, Швейцарія, Бенілюкс), частково Центральній Європі (Австрія, Польща, Чехія тощо). Скрізь, де дерево було головним конструкційним матеріалом для будівлі домівок. Навіть у сучасній Бразилії, куди фахверк потрапив завдяки німецьким переселенцям 20-го ст.

Подеколи фахверкові конструкції застосовували на території сучасної України, наприклад, у будівлі старішої Чортківської ратуші (Тернопільська область) або кам'яниці на центральній площі Старого Самбора (Львівська область).

У сучасному будівництві фахверки є різновидом каркаса (переважно дерев'яного) малоповерхових споруд допоміжного або господарського призначення (наприклад, при зведенні теплиць).

Галерея[ред. | ред. код]

НЛТУ України, Львів, вул. Кобилянської
Фахверкова кам'яничка у Старому Самборі
Годинникова вежа, Броди
Будинок керуючого маєтком (Антоніни)
Палац графа Шувалова, Тальне

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г Фахверк // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 200. — ISBN 978-966-7407-83-4.
↑ ^а ^б Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА (Народна сакральна архітектура.) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
↑ Deutsche Welle: Збірка статей про старі німецькі фахверкові будинки

Писемні джерела[ред. | ред. код]

Фахверк // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — с. 537

Посилання[ред. | ред. код]

Каркасні споруди, фахверк; Фахверк // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 106; 200. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фахверк

Німецька вебсторінка про фахверк Fachwerk-Lehmbau.de (нім.)

Див. також[ред. | ред. код]

Будинок Каммерцеля

[тсбуд-1] а ^б ^в ^г Фахверк // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 200. — ISBN 978-966-7407-83-4.

[Вечерський-2] а ^б Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА (Народна сакральна архітектура.) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.

[3] Deutsche Welle: Збірка статей про старі німецькі фахверкові будинки

[1]

[2]

[3]