Пандіон (син Кекропса)
| Пандіон | |
|---|---|
| дав.-гр. Πανδίων | |
| Країна | Атени[d] |
| Титул | цар Афін[d][1] |
| Посада | цар Афін[d] |
| Батько | Кекропс[1][2] |
| Мати | Metiadusad[2] |
| У шлюбі з | Pyliad |
| Діти | Егей[1][2][…], Лік[1][4][2], Ніс[1][2] і Паллант[1][2] |
Пандіон (грец. Πανδίων) — правнук Пандіона, син Кекропса, володар Аттики.
Вигнаний своїми родичами, втік до Мегари, одружився з дочкою місцевого царя і після нього став мегарським володарем. Сини П. Егей, Паллант, Ніс і Лік після смерті батька повернулися до Афін і володіли Аттікою. Цей міф оформився, мабуть, під час найбільшої могутності Афінського союзу і відображає експансіоністські тенденції Афін у 5 столітті до н. е.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Gantz T. Mythes de la Grèce archaïque — Paris: Éditions Belin, 2004. — P. 1387. — ISBN 978-2-7011-3067-5
- ↑ а б в г д е Любкер Ф. Pandion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 980.
- ↑ Любкер Ф. Aegeus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 24.
- ↑ Лик // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 683.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
| ||||||||||||||||
