Огіг
Огіг (Ὤγυγος) - перший міфологічний правитель у Стародавній Греції, в Беотії [1], а також існує версія, що він був першим королем Аттики .
Етимологія[ред. | ред. код]
Хоча первісна етимологія і зміст невизначені, [2] назва Огіг може бути пов'язана з грецьким Океаном (Ὠκεανός), Титаном, який представляв великий світовий океан. [3] Слово Ogygios в перекладі з грецької означає "первісний" або "з найдавніших віків", а також "гігантський". [4]
Стародавні джерела[ред. | ред. код]
Огіг відомий також як цар Ектенів, які, за словами Павсанія, були першими мешканцями Беотії, де згодом було засноване місто Фіви . [5] Він став першим правителем цього міста, яке після його правління почало називатися Огігія. Згодом поети назвали фіванців Огігідами. [6] Павсаній, описавши свої подорожі по Беотії у ІІ столітті нашої ери, сказав: "Першими, хто захопив землю Фів, були Ектени, царем яких був Огіг, абориген. Від його імені походить слово "Огігіан", яке є терміном до слова "Фіви", яким користується більшість поетів ». [7]
У іншій версії історії, традиції Беотії поєднується з традиціями іншої частини Греції: Огіг був королем Ектенів, які були першими людьми, що захопили Беотію, а пізніше він і його люди оселили територію, відому як Афон. Згодом ця земля була названа Огігією на його честь, яка пізніше була перейменована на Афон.
Огіг є одним із аборигенів Беотії, тож існують розповіді, які вважають його сином Посейдона, Беота або навіть Кадмуса. Теофіл у ІІ столітті ( Apologia ad Autolycum ) вважає, що він був одним із титанів .
Він був чоловіком Фіви, на честь якої було названо місто в Греції. Його дітьми вважають двох синів: Елевсін (на честь якого було назване місто в Греції) і Кадмус; і трьох доньок: Ауліс, Алкоменія і Тельвінія.
В Старому Завіті Огіга описували як гіганта, який допомагав Ною в будівництві Ковчега.
Потоп Огіга[ред. | ред. код]
Перша світова повінь у грецькій міфології - потоп Огіга, що стався під час його правління і має таку назву, хоча деякі джерела вважають це місцевим потопом, наприклад, розлив озера Копаїда, яке колись знаходилось в центрі Беотії. [5] Інші джерела розглядають це як повінь, пов'язану з Аттикою. [6] Ця версія була прийнята Африканом, який вважає, що великий і перший потоп стався в Аттиці.
Коли цей потоп було визнано глобальним, була помічена схожість з потопом Ноя в Біблії . На ці події були призначені різні дати, включаючи 9500 р. до н.е. ( Платон ), [8] 2136 р. до н.е. ( Варро ) та 1793 р. До н.е. (Африкан). [9]
Хоч і багато людей під час потопу загинуло, Огігу вдалося врятувався. Згодом після його смерті, спустошена Аттика була без царів протягом 189 років до часу Кекропса. Африкан каже: "Але після Огіга, через велике руйнування, спричинене потопом, те, що зараз називається Аттика, залишилося без царя сто вісімдесят дев'ять років до часу Кекропса".
Потоп Девкаліона є грецькою версією старої легенди. Девкаліон та Пірра були єдиними хто лишився живий після великого потопу. Їх син Геллен, який став правителем Ффії на півдні Фессалії, був пророком еллінів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hammond and Scullard, "OGYGUS" p. 748; Pausanias, 9.5.1.
- ↑ Hammond and Scullard, "OGYGUS", p. 748.
- ↑ Fontenrose, p. 236.
- ↑ Liddell & Scott, "Ὠγύγιος".
- ↑ а б Entry "Ogyges" in Oskar Seyffert, A Dictionary of Classical Antiquities, Revised and edited by Henry Nettleship and J.E. Sandys, New York: Meridian Books, 1956.
- ↑ а б Entry "Ogyges" in E. H. Blakeney, Smith's Smaller Classical Dictionary, Everyman's Library, London: J. M. Dent and Sons Ltd., 1937.
- ↑ Pausanias, 9.5.1.
- ↑ See Timaeus (22), Critias (111-112), and The Laws Book III.
- ↑ Africanus, Chronography, quoted in Eusebius, Praeparatio Evangelica, 10.10.