Папський григоріанський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Папський Григоріанський університет
PUG
Estemma UniGreg.png
Facciata small.jpg
Центральний корпус Папського Григоріанського університету
Оригінальна назва Pontificia Universitas Gregoriana
Назва латиною Pontificia Universitas Gregoriana
Заснований 1556
Ректор Нуно да Сілва Ґонсалвеш, ТІ (від 1 вересня 2016)
Розташування Рим, Італія
Тип Папський університет
Приналежність Святий Престол
Адреса Piazza della Pilotta, 4
00187 Roma, Italia
Сайт unigre.it

Па́пський Григоріа́нський університе́т (лат. Pontificia Universitas Gregoriana , Universitas Gregoriana Societatis Jesu) — університет в Римі, заснований у 1551 році Ігнатієм Лойолою і Франциском Борджа і названий на початку Scuola di grammatica, d'umanita e dottrina cristiniana («Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення»); був відомий також як Collegium Romanum (Римська колегія). Григоріанський університет має факультети богослов'я, філософії, канонічного права, історії Церкви, місіології, суспільних наук. При університеті існують інститути духовного життя, психології, релігійних досліджень, а також Вища школа латинської мови і літератури.

Актуальна кількість студентів, які навчаються на всіх факультетах та університетських програмах: ≈12 000

Історія[ред.ред. код]

Кафедри богослов'я та філософії Григоріанського університету були засновані у 1553 році і мали право присвоювати вчені ступені, згідно з Апостольським посланнм Sacrae religionis (1552) папи Юлія III. Для іноземних студентів при Григоріанському університеті були відкриті Германська (заснована в 1552), Грецька (заснована в 1557), Англійська (заснована в 1578), Угорська (заснована в 1579, в 1580 об'єднана з Німецькою), Польська (заснована в 1582), Маронітська (заснована в 1584) і Шотландська (заснована в 1600) колегії. Значення університету для Церкви і випускних оцінок студентів при нестачі коштів спонукали папу Григорія XIII заново визначити академічні права університету (конституція Quanta in vinea, 1578) і забезпечити матеріальні умови навчання, а також збудувати нову будівлю (1582—1584); на знак вдячності за заслуги цього папи університет і був названий Григоріанським.

Після розпуску Ордена єзуїтів (1773) Григоріанським університетом керувала колегія з трьох кардиналів, коли ж орден був відновлений, папа Лев XII видав постанову Cum multa in Urbe (1824), згідно з яким Григоріанський університет знову був переданий єзуїтам. В 1876 папа Пій IX доповнив Григоріанський університет факультетом канонічного права (що було підтверджено папою Левом XIII в 1896); в 1918 була організована кафедра аскетичного і містичного богослов'я (з 1958 — Інститут богослов'я духовного життя).

В 1924 папа Пій XI заснував Вищу школу латинської мови і літератури, а в 1928 об'єднав Григоріанський університет з Папським Біблійним інститутом і Папським Східним інститутом. В 1932 папа Пій XI наказав відкрити в Григоріанському університеті факультет історії Церкви і місіології. У 1970 при богословському факультеті Григоріанського університету створено Папський інститут «Regina mundi», призначений для черниць, які бажають отримати вищу богословську освіту. У 1971 при Григоріанському університеті відкрито Інститут психології та Інститут релігійних досліджень. У 1972 в Григоріанському університеті створено факультет суспільних наук.

Випускники[ред.ред. код]

Серед випускників Григоріанського університету — 20 святих, 29 блаженних і 14 римських пап.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]