Папський східний інститут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Папський східний інститут
Pontificio Istituto Orientale
PIO
Pontificio Istituto Orientale.jpg
Orientalinstitute2.jpgБудівля Папського східного інституту
41°53′49″ пн. ш. 12°30′00″ сх. д. / 41.89713889000000080° пн. ш. 12.50000° сх. д. / 41.89713889000000080; 12.50000Координати: 41°53′49″ пн. ш. 12°30′00″ сх. д. / 41.89713889000000080° пн. ш. 12.50000° сх. д. / 41.89713889000000080; 12.50000
Назва латиною Pontificium Institutum Orientale
Тип Папський
Країна Flag of Italy (1861-1946).svg Італія
Розташування Рим, Італія
Засновано 15 жовтня 1917
Ректор о. Давид Назар,ТІ
Приналежність Святий Престол
Адреса Piazza Santa Maria Maggiore, 7
00185 Roma, Italia
Сайт unipio.org
CMNS: Папський східний інститут на Вікісховищі

Папський східний інститут (лат. Pontificium Institutum Orientale, італ. Pontificio Istituto Orientale) — католицький вищий навчальний заклад у Римі (Італія). Спеціалізується на вивченні церковних наук християнського Сходу.

Історія[ред.ред. код]

Папський східний інститут заснував папа Римський Бенедикт XV 15 жовтня 1917 року, незадовго після створення Конгрегації Східних Церков, своїм motu proprio «Orientis Catholici».

Першим осідком інституту був будинок на площі Скоссакаваллі, біля приміщення нової Конгрегації. Академічна діяльність інституту розпочалася 2 грудня 1918 року.

Першим ректором інституту був Альфредо Ідельфонсо Шустер, абат монастиря святого Павла за мурами, майбутній архієпископ Мілану. У 1920 році Бенедикт XV надає інститутові право надавати академічні ступені з теології.

У 1922 році папа Пій XI доручає управління Східним інститутом Товариству Ісуса, переносячи його приміщення на площу Пілотта, поруч із Папським біблійним інститутом. Ще через чотири роки інститут переносять на площу Санта Марія Маджоре, навпроти однойменної базиліки, де він знаходиться досі.

14 листопада 1929 року відкрито бібліотеку інституту, яка, зі своїми 180000 томів, є найбільшою бібліотекою світу, що спеціалізується на теології, патристиці, церковній історії, канонічному праві, літургії, церковному мистецтві і т. д. християнського Сходу.

Всього за час існування Папського східного інституту у ньому навчалося понад 6000 студентів, понад 500 з яких захистили докторські дисертації.

Структура і діяльність[ред.ред. код]

Інститут має два факультети: східних церковних наук, який поділяється на богословсько-патристичну, літургічну та історичну секції, та східного канонічного права.

Інститут підпорядковується безпосередньо Конгрегації Східних Церков. Керівництво інститутом здійснюють отці єзуїти. Проректором інституту з 2015 року є о. Самір Галіл Самір, ТІ. Великим Канцлером інституту є кардинал-префект Конгрегації Східних Церков (тепер — кардинал Леонардо Сандрі), його заступником — генеральний настоятель Товариства Ісусового (тепер — о. Артуро Соса, ТІ).

В інституті навчається щорічно від 300 до 400 студентів. Більшість із них — це студенти з України (переважно греко-католики). Велику групу студентів складають студенти зі штату Керала в Індії (представники Сиро-Малабарської та Сиро-Маланкарської Церков). Навчається також багато студентів із країн Близького Сходу, католиків і православних.

При інституті діє видавництво Edizioni Orientalia Christiana, яке видає щорічник Orientalia Christiana Periodica та дві монографічні серії: Orientalia Christiana Analecta i Kanonika.

Згідно зі статтею 16 Латеранських угод, укладених у 1929 році між Італією і Святим Престолом, Папський східний інститут користується екстериторіальністю: всі права щодо його інфраструктури належать Святому Престолу, без втручання з боку італійської держави; інститут звільнений від італійських податків.

Відомі особистості, пов'язані з інститутом[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]