Папірологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Папірологія (від папірус і …логос (знання), буквально папірусознавство) — допоміжна історико-філологічна дисципліна, відгалуження палеографії, що вивчає давні папіруси, знайдені в Єгипті та за його кордонами. Термін "папірологія" був введений в 1898 році в рецензії Ф.Кеньйона на виданні єгипетських знахідок Британського музею. Завдяки унікальному клімату , на території Єгипту збереглись власні єгипетські папіруси, а також документи на грецькій та латинській мові. На пісках Єгипту були знайдені також папіруси на вірменській, давньоєврейській, пахлеві, сирійській, лівійській, коптській, ефіопській та арабській мові, а також клаптики готських та етруських тестів.

Термін "папірологія" об`ємніше предмету цієї дисципліни. Задача папірології являє собою читання, інтерпритація та завдання тільки грецьких ,латинських,демотичних та коптських текстів елліонічного ,римського та візантійських періодів не тільки на папірусах , але і на глиняних черепках , а також деревяних бірках,прикріплених до мумій. До останніх часів , термін "папірус" застосовується як родове поняття та означає клас письмових джерел. Ієратичні та ранні демотичні папіруси , а також папіруси на інших мовах , вивчаються в рамкахї, семітології та інших наук. В предмет папірології входить класифікація папірусів за періодами , місцю, змісту , формі та еволюції письмових знаків, властивостям граматики , лексики та стилю. За змістом папіруси класифікуються на ділові та літературні.

Науково-дослідні центри[ред.ред. код]

Основними центрами зберігання і вивчення папірусів є:

Фахові журнали[ред.ред. код]

  • American Studies of Papyrology
  • Analecta Papyrologica (у 2005 вийшов Band 14/15, 2002/2003)
  • Archiv für Papyrusforschung (у 2004 вийшов Band 50)
  • Beiträge zur Alten Geschichte, Papyrologie und Epigraphik (у 2006 вийшов том 21)
  • Chronique d’Égypte, Brüssel, з 1925.
  • Cronache Ercolanesi
  • Papyrologica Coloniensia (у 2005 вийшов Vol. XXXI)
  • Studia papyrologica, Barcelona 1962-1983.
  • The Bulletin of the American Society of Papyrologists, New Haven (Conn.), dann Urbana, з 1963.
  • The Journal of Egyptian Archaeology, з 1914.
  • The Journal of Juristic Papyrology, Warschau з 1952.
  • Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik, з 1967.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. (рос.) Бузескул В. П. Открытия XIX и начала XX века в области истории Древнего мира. Часть II. Древнегреческий мир. П., 1924.
  2. Церетелі Р. Ф. Папірологія в СРСР, «Праці Тбіліського державного університету», т. 4, 1936.
  3. Фіхман І. Ф. Радянська папірологія і вивчення соціально-економічної історії греко-рімського Єгипту в 1917—1966, «Вісник древньої історії», 1967 № 3.
  4. (нім.) Mitteis L., Wilcken U. Grundzüge und Chrestomathie der Papyruskunde, Bd I—2, Lpz.— B., 1912 (перевидано у 1963 році).
  5. (нім.) Schubart W. Einführung in die Papyruskunde, B., 1918.
  6. (нім.) Preisendanz K. Papyruskunde und Papyrusforschung, Lpz., 1933.