Парацельзіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парацельзіан
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураPcls[2]
Хімічна формулаBaAl₂Si₂O₈
Nickel-Strunz 109.FA.40[3]
Dana 876.1.5.1
Ідентифікація
КолірБезбарвний, білий або сірий
Сингоніямоноклінна
Просторова групапросторова група P2₁/ad[4]
Твердість6,5
Блискскляний
Густина3,31 — 3,32
Інші характеристики
Названо на честьЦельзіан[5],
пара-d[5]
Типова місцевістьCandogliad[3]
CMNS: Парацельзіан у Вікісховищі

Парацельзіа́н (рос. парацельзиан; англ. paracelsian; нім. Paraselsian n) — мінерал, псевдоромбічний аналог цельзіану.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Ba[Al2Si2O8]. Містить (%): BaO — 34,04; Al2O3 — 30,23; SiO2 — 35,73.

Сингонія моноклінна. Утворює призматичні, з невеликою кількістю граней кристали і суцільні маси.

Густина 3,31 — 3,32. Твердість 6,5. Безбарвний, білий або сірий. Блиск скляний.

Знайдений у провінції Новара (П'ємонт, Італія), в Уельсі (Англія). Рідкісний.

Від пара… й назви мінералу цельзіану (E.Tacconi, 1905).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]