Паскаль Греггорі
| Паскаль Греггорі | ||
|---|---|---|
| фр. Pascal Greggory | ||
 Паскаль Греггорі на Кінофестивалі у Кабурі, 2012 | ||
| Ім'я при народженні | Паскаль Шарль Греггорі | |
| Дата народження | 8 вересня 1954 (69 років) | |
| Місце народження |
Париж,  Франція | |
| Громадянство |
Франція | |
| Професія | актор | |
| Роки активності | 1975 — наш час | |
| IMDb | ID 0339621 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
 Паскаль Греггорі у Вікісховищі | ||
Паска́ль Шарль Греггорі́ (фр. Pascal Charles Greggory; нар. 8 вересня 1954, Париж, Франція) — французький актор, сценарист. Триразовий номінант на премію «Сезар». 
.
Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]
Паскаль Греггорі народився 8 вересня 1954 року у Парижі в буржуазній протестантській сім'ї[1]. З 12-ти років Паскаль співав у хорі на сцені паризької Опери («Тоска» та «Кармен») та виконував «дитячі ролі» у театрі[2]. В цей же час відвідуваа курси акторської майстерності Жана Перімоні[fr], щоб поступити до Національної Консерваторії драматичного мистецтва. Іспити до Консерваторії у 1973-м Паскаль Греггорі провалив, але керівник курсу — відомий театральний режисер Антуан Вітез — дозволив йому навчатися як вільному слухачеві.
У кіно Паскаль Греггорі дебютував в 1975 році у стрічці Жана-Луї Бертучеллі «Доктор Франсуаза Гайян» («Docteur Francoise Gailland») і відтоді зіграв близько 80 ролей в кіно й на телебаченні. Знімався у таких відомих режисерів, як Андре Тешіне, Ерік Ромер, Анджей Жулавський, Олів'є Даан та ін.
Після знайомства у 1987 році з відомим театральним та кінорежисером Патрісом Шеро, грав ролі у його театральних постановках та знявся у п'яти його кінофільмах. За роль у фільмі Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» (1994) Паскаля Греггорі вперше було номіновано на премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль. Актора ще двічі було номіновано на «Сезара» — у 2001-му як найкращого актора за роль у фільму «Змішення жанрів» та у 2008 за найкращу чоловічу роль другого плану у байопіку про Едіт Піаф Олів'є Даана «Життя у рожевому кольорі», — але нагороди Греггорі так і не отримав.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Паскаль Греггорі відкритий гей. Перебував у стосунках з режисером Патрісом Шеро та з письменником і фотографом Франсуа-Марі Баньє[fr][3][4][5].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1975 | ф | Доктор Франсуаза Гайян | Docteur Françoise Gailland | |
| 1977 | ф | Мадам Клод | Madame Claude | Фредерік |
| 1978 | ф | Полум'я | Flammes | Поль, батько Барбари |
| 1979 | ф | Сестри Бронте | Les soeurs Brontë | Бренуелл Бронте |
| 1980 | тф | Катерина з Хейльбронна | Catherine de Heilbronn | Фредерік Веттер / граф де Страль |
| 1982 | ф | Чехарда | Chassé-croisé | Жульєн |
| 1982 | ф | Вигідна партія | Le beau mariage | Ніколя |
| 1982 | ф | Злочин пристрасті | Le crime d'amour | Марк Дюмон |
| 1982 | ф | Поліна на пляжі | Pauline à la plage | П'єр |
| 1983 | тф | За указом короля | Par ordre du Roy | кавалер де Ганже (епізод «Маркіз ангелів») |
| 1983 | ф | Жаби | Grenouilles | Мігель |
| 1985 | ф | Капосник у підв'язках | La nuit porte jarretelles | |
| 1986 | тф | Нам — прекрасні неділі | À nous les beaux dimanches | Бертран де Лурме |
| 1988 | с | Шевальє де Пардайон | Le chevalier de Pardaillan | Шарль де Валуа |
| 1988 | ф | Синя піраміда | Les pyramides bleues | Шарль |
| 1988 | ф | Колір вітру | La couleur du vent | Сімоні |
| 1989 | тф | Ігри суспільства | Les jeux de société | |
| 1990 | тф | Гамлет | Hamlet | Фортінбрас / Франсіско |
| 1991—2003 | с | Нестор Бурма | Nestor Burma | Морено |
| 1992 | тф | У крузі першому | The First Circle | Артур Сіромака |
| 1992 | ф | Мавританська вілла | Villa Mauresque | Вінсент |
| 1992 | тф | Час і кімната | Le temps et la chambre | Олаф |
| 1993 | ф | Дерево, мер і медіатека | L'arbre, le maire et la médiathèque | Жульєн Дешаме, мер |
| 1993 | ф | Жага золота | La soif de l'or | Жан-Луї Огер |
| 1993 | ф | Чекати корабель | Attendre le navire | |
| 1994 | ф | Королева Марго | La reine Margot | Анжу |
| 1995 | тф | Слова, які розривають | Des mots qui déchirent | Франсуа Руссо |
| 1995 | тф | Дитина у спадок | L'enfant en héritage | Фредерік Шомберг |
| 1995 | с | Ріка надії | La rivière Espérance | Александр Дютіль |
| 1996 | тф | Ема Сорель — Перше завдання | Emma — Première mission | Гратський |
| 1997 | ф | Війна Люсі | Lucie Aubrac | Гарді |
| 1998 | ф | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Ceux qui m'aiment prendront le train | Франсуа |
| 1998 | ф | Зона | Zonzon | Франскі |
| 1999 | ф | Віднайдений час | Le Temps retrouvé | Сен-Луп |
| 1999 | ф | Жанна д'Арк | Jeanne d'Arc | герцог Алансонський |
| 2000 | ф | Вірність | La fidélité | Клів |
| 2000 | ф | Чому одружуються у день кінця світу? | Pourquoi se marier le jour de la fin du monde? | |
| 2000 | ф | Суміш жанрів | La confusion des genres | Ален Бауман |
| 2001 | ф | Ангел | Un ange | Сарафян Закарі |
| 2002 | ф | Осине гніздо | Nid de guêpes | Луї |
| 2002 | ф | Життя обітоване | La Vie promise | Джошуа |
| 2002 | ф | 24 години з життя жінки | 24 heures de la vie d'une femme | гравець казино |
| 2003 | ф | Раджа | Raja | Фред |
| 2003 | тф | Федра | Phèdre | Тесей |
| 2004 | тф | Чоботи | Les bottes | Філіп Пейрак |
| 2004 | ф | Арсен Люпен | Arsène Lupin | Теофраст Люпен |
| 2005 | ф | Габрієль | Gabrielle | Жан Арві |
| 2006 | ф | Асистентка | La tourneuse de pages | мосьє Фошекор |
| 2006 | ф | Вибачите мене | Pardonnez-moi | Домінік, батько |
| 2007 | ф | Життя у рожевому кольорі | La môme | Луїс Бар'єру |
| 2007 | ф | Франція | La France | лейтенант |
| 2007 | ф | Замуровані у стін | Walled In | Малестрацца |
| 2008 | ф | Собача ніч | Nuit de chien | Оссоріо |
| 2008 | ф | Кохана Клара | Geliebte Clara | Роберт Шуман |
| 2009 | ф | Бал актрис | Le bal des actrices | Паскаль Греггорі |
| 2009 | ф | Нічого особистого | Rien de personnel | Філіп Мюллер |
| 2010 | ф | Солодке зло | L'enfance du mal | Анрі ван Ейк |
| 2010 | ф | Шлюб утрьох | Le mariage à trois | Огюст |
| 2010 | ф | Далеко по сусідству | Quartier lointain | Тома Верна / Зорн (дорослий) |
| 2010 | ф | Ребекка А. | Rebecca H. (Return to the Dogs) | Жером Еррі |
| 2011 | ф | Прощавай, блондинко | Bye Bye Blondie | Клод |
| 2012 | тф | Осінній сон | Rêve d'automne | людина |
| 2013 | тф | Єврейський кардинал | Le métis de Dieu | Альберт Декультрей |
| 2014 | ф | Портрет художника | Le dos rouge | Паскаль |
| 2014 | ф | Моя подруга Вікторія | Mon amie Victoria | Ліонель Савіне |
| 2016 | ф | Tout de suite maintenant | ректор Паредес | |
| 2019 | ф | Френкі | Frankie | Майкл |
| 2022 | ф | Un beau matin | Георг | |
| 2023 | ф | Жанна Дюбаррі | Jeanne du Barry | Еманюель-Арман де Він'єро дю Плессі-Рішельє |
Визнання[ред. | ред. код]
Від липня 2004 року Паскаль Греггорі є кавалером Ордена Почесного легіону[6].
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1999 | Найкращий актор | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Номінація | |
| 2001 | Суміш жанрів | Номінація | ||
| 2008 | Найкращий актор другого плану | Життя у рожевому кольорі | Номінація | |
| Золота зірка кіно | ||||
| 1999 | Найкращий актор-новачок | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Перемога | |
| Кінофестиваль фантастичних фільмів у Пухоні | ||||
| 2000 | Найкращий актор | Чому одружуються у день кінця світу? | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pascal Greggory // Le Figaro
- ↑ Pascal Greggory: Sa biographie на сайті AlloCiné(фр.)
- ↑ Moss, Stephen (25 квітня 2011). Patrice Chéreau: 'It's OK to be hated'. The Guardian. London. Процитовано 1 вересня 2015.
- ↑ Pascal Greggory : "J'ai vécu 7 ans avec F.-Marie Banier, on est une famille". Pure People. Paris. 7 лютого 2012. Процитовано 1 вересня 2015.
- ↑ David Le Bailly, «Le compagnon de Banier se dévoile», parismatch.com, 24 вересня 2010.
- ↑ Décret du 13 juillet 2004 portant promotion et nomination / Legifrance
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Паскаля Греггорі на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паскаль Греггорі |
- Паскаль Греггорі на сайті IMDb (англ.)
- Паскаль Греггорі на сайті AlloCiné (фр.)
|
