Жанна д'Арк (фільм, 1999)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жанна д'Арк M:
The Messenger: The Story of Joan of Arc
Jeanne d'Arc 1999 poster.jpeg
Французький постер до фільму
Жанр драма, військовий, біографія, історія
Режисер Люк Бессон
Продюсери Люк Бессон
Марк Дженні
Патріс Леду
Сценаристи Ендрю Біркін
Люк Бессон
У головних
ролях
Дастін Гоффман
Фей Данавей
Міла Йовович
Джон Малкович
Венсан Кассель
Паскаль Греггорі
Чеки Каріо
Девід Бегг
Крістіан Бергнер
Ендрю Біркін
Оператор Тьєррі Арбоґаст
Композитор Ерік Серра
Кінокомпанія Gaumont
Тривалість 160 хв.
Країна Франція Франція
Рік 1999
Кошторис 85 млн. $
IMDb ID 0151137

«Посланниця: історія Жанни д'Арк» (англ. The Messenger: The Story of Joan of Arc — оригінальна назва; фр. Jeanne d'Arc — у французькому прокаті) — історична драма Люка Бессона 1999 року.

Сюжет[ред.ред. код]

XV століття, Франція, йде Столітня війна. Країну врятує лише диво і воно є у вигляді 19-річної дівчини Жанни (Міла Йовович) з Домреми.

Побожна дівчина гуляє в лісі і бачить видіння; повернувшись, вона застає поселення у вогні. Загарбники вбивають, а потім ґвалтують її старшу сестру. На сповіді вона говорить священикові, що хоче пробачити їх, але не може. Вона їде в Шинон до дофіна у Карлові (Джон Малкович), просити армію. Юна діва отримує загін воїнів і завдає кілька поразок англійцям. Чотири дні кровопролитних битв — і облога Орлеана знята. Ім'я Жанни д'Арк у всіх на вустах, простий люд звеличує її, а солдати вірять в неї і готові на нові подвиги за країну і віри. Завдяки Жанні коронують Карла VII, але, отримавши своє, він, під впливом тещі і наближених, відхрещується від неї. Під час вилазки з фортеці перед нею зрадницьки закривають ворота і Жанна потрапляє в полон.

Показується внутрішня боротьба Жанни. У полоні її відвідує образ у чорному, який своїми доводами розбиває її переконання. Голоси залишають полонянку. Герцог Бургундський продає її англійцям. Відбувається церковний «суд», результат якого відомий. Літній священик (Джон Босуелл) бажає перешкодити несправедливості і збирається їхати в Рим до папи Євгена, але англійці заарештовують його. Єпископ Кошон задається питанням — може бути, що Жанна каже правду. Він прилюдно зачитує їй вирок вчених мужів з Парижа, що визнали її винною в єресі і змушує підписати зречення від своїх переконань, обіцяючи за це покаяння її гріхів. Заплутавшись, вона погоджується. Людина в чорному заявляє, що вона тим самим зреклася Господа, вона намагається вирвати документ у єпископа, але той пішов. Англійці вночі відбирають у неї одяг і залишають тільки чоловічий одяг і показують її в цьому виді Кошону. Той розуміє, що Жанна знову впала в єресь і умиває руки. У підсумку, Жанна погоджується з людиною в чорному і просить її сповідувати. Англійці спалюють її на площі.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

  • Режисер — Люк Бессон
  • Сценаристи — Ендрю Біркін,Люк Бессон
  • Виконавчі продюсери — Марк Дженні, Олдріч Мак
  • Продюсер — Патріс Леду
  • Оператор — Тьєррі Арбоґаст
  • Звукооператор — Франсуа Грулю, Вінсент Туллі, Бруно Тарр'єр
  • Художник — Південь Тіссандьє
  • Композитор — Ерік Серра
  • Монтаж — Сільві Ландрі
  • Костюми — Катрін Летер'є

Факти про фільм[ред.ред. код]

  • Це останній фільм, в якому знявся Джозеф О'Конор.
  • Кетрін Бігелоу відмовилася від участі у фільмі, коли Люк Бессон наполіг, щоб Міла Йовович, його дружина на той момент, зіграла головну роль.
  • У записі саундтреку до фільму (пісня «My Heart Calling») брала участь ізраїльська співачка Noa.
  • Епізод фільму, в якому Жанна, намагаючись вилізти на стіну, отримала постріл впритул, — не вигадка режисера, а взятий із хронік.

Посилання[ред.ред. код]