Вид був ендеміком атолу Вейк. Був поширеним на головному острові Вейк, а також дрібніших островах Вілкс та Піл. Вимер під час Другої світової війни. Його нездатність літати та географічна ізоляція острова в поєднанні з допитливістю птаха та відсутністю страху перед людьми зробили його легкою жертвою надмірного полювання. Зараз відомо, що вимирання відбулося саме між 1942 і 1945 роками, коли на осторові перебували кілька тисяч голодуючих японських солдатів, які застрягли на острові після блокади острова американцями. На додаток відбулося руйнування середовища існування внаслідок військових сутичок і інтенсивного повітряного бомбардування японцями та американцями під час Другої світової війни.[3]
Bryan, E. H. Jr. (1959): Notes on the geography and natural history of Wake Island. Atoll Res. Bull.66: 1-22. PDF fulltext [Архівовано 2006-09-13 у Wayback Machine.]
Day, David (1981): The Doomsday Book of Animals. Ebury Press, London, ISBN 0-670-27987-0
Fuller, Errol (2000): Extinct Birds. Oxford University Press, ISBN 0-8160-1833-2
Wetmore, Alexander (1996): [Wake Island and Wake Island Rail] In: Olson, Storrs L., History and Ornithological Journals of the Tanager Expedition of 1923 to the Northwestern Hawaiian Islands, Johnston and Wake Islands. Atoll Res. Bull.433: 103—115, 184. PDF fulltext[недоступне посилання з 01.07.2021]
BirdLife International (2012) Species factsheet: Gallirallus wakensis. (Retrieved 06/11/2012) [1]
Olson, S. L.; Rauzon, M. J. (2011): The extinct Wake Island Rail Gallirallus wakensis: a comprehensive species account based on museum specimens and archival records. Wilson Journal of Ornithology 123(4): 663—689.Abstract
