Перейти до вмісту

Пастушок іржастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Пастушок іржастий

Охоронний статус

Вимерлий  (1693) (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина:Пастушкові (Rallidae)
Рід:Іржастий пастушок (Aphanapteryx)
Frauenfeld, 1868
Вид:Пастушок іржастий
Біноміальна назва
Aphanapteryx bonasia
(de Sélys-Longchamps, 1848)

Посилання
Вікісховище:Aphanapteryx
Віківиди:Aphanapteryx bonasia
EOL:45513910
МСОП:22728884
Fossilworks:370499

Пастушок іржастий[2] (Aphanapteryx bonasia) — вимерлий вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Він був ендеміком острова Маврикій в Індійському океані, звідки він відомий з багатьох розповідей та ілюстрацій мандрівників, а також з численних кісток. У 1693 році французький мандрівник Франсуа Легуа згадував, що птах вже був рідкісним і, ймовірно, вимер приблизно в цей час.

Згідно з описами, що збереглися, будовою тіла він нагадував ківі. Він сягав приблизно 50 см заввишки, мав слаборозвинені крила й хвіст, тонкі ноги, тонке й довге іржасте пір'я, що утворювало невеликий пучок на спині, і довгий, злегка зігнутий дзьоб. Жив зграями, населяв вологі ліси і харчувався переважно дрібними молюсками та іншими безхребетними.

Історія

[ред. | ред. код]

Після прибуття на острів голландців у 1598 році на іржастого пастушка полювали як на їжу, за свідченнями того часу його м'ясо було дуже смачним. Оскільки на острові не було хижаків, він був довірливим і цікавим. Один виловлений екземпляр потрапив до звіринця Рудольфа II, де в 1610 році його намалював Якоб Гофнагель. Птах також зображений на картині Якопо Бассано «Ноїв ковчег». Згадує про нього у своїх нотатках і мандрівник Пітер Манді, який відвідав Маврикій у 1638 році. Іржастий пастушок вимер наприкінці XVII століття внаслідок як інтенсивного полювання, та руйнування гнізд інвазивними видами, особливо свинями та котами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Aphanapteryx bonasia: інформація на сайті МСОП(версія 2023.1) (англ.) 14 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.