Пауль Кемпер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Кемпер
Народився 13 червня 1877(1877-06-13)
Schwelm, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 10 вересня 1967(1967-09-10) (90 років)
Беренсдорф, Плен, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Діяльність військовослужбовець, лікар ветеринарної медицини
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1894
Військове звання  Генерал-майор ветеринарної служби до розпорядження
Нагороди
Столітня медаль
Столітня медаль
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Пауль Кемпер (нім. Paul Kämper; 13 червня 1877, Швельм10 вересня 1967, Беренсдорф) — німецький військовий ветеринар, доктор ветеринарії, генерал-майор ветеринарної служби рейхсверу (1 квітня 1929) і вермахту (1 вересня 1941).

Біографія[ред. | ред. код]

2 жовтня 1894 року вступив в Прусську армію, ветринар-аспірант 11-го гусарського полку. Одночасно з 1 жовтня 1897 по серпень 1901 року навчався в Берлінському вищому ветеринарному училищі. З 6 серпня 1901 року — ветеринар 5-го драгунського, з листопада 1911 року — 1-го гвардійського драгунського полку. Учасник Першої світової війни. З 1917 року — головний ветеринар 75-ї резервної дивізії.

В січні 1919 року переведений назад в 1-й гвардійський драгунський полк. З травня 1919 року — керівник 215-го шпиталю для коней, з 1 квітня 1920 року — епідеміологічної станції для коней в Берліні-Темпельгофі. З 1 січня 1921 року — головний ветеринар 8-го піхотного полку, одночасно з лютого 1921 року — ветеринар охоронного підрозділу «Берлін». З 1 квітня 1929 року — головний ветеринар 2-го групового командування в Берліні і член Наукового сенату з питань військової ветеринарії. В 1932 році звільнений у відставку.

1 липня 1938 року переданий в розпорядження сухопутних військ. З 10 серпня 1939 року — головний ветеринар 21-го військового округу. В 1943 році остаточно звільнений у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]