Ветеринар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ветеринар (лікар ветеринарної медицини, ветеринарний фельдшер, ветеринарний технік) — фахівець у галузі ветеринарних наук; спеціаліст, що займається ветеринарією.

Термін «Ветеринар» був вперше використаний у пресі Томасом Брауном в 1646 році[1].

Етимологія[ред.ред. код]

Запозичення з латинської мови; лат. veterinãrius «ветеринар; такий, що стосується робочої худоби, призначений для худоби»; за іншим припущенням (Никольський Ф. З. 1893 V 69), лат. veterinãrius є еклектичним утворенням з кельтських слів vee «худоба», «teeren» хворіти і arts «медик», отже — «лікар хворої худоби».[2]

Освіта та регулювання[ред.ред. код]

В Україні підготовка лікарів, фельдшерів та техніків ветеринарної медицини провадиться лише стаціонарно[3].

Випускникам ветеринарних навчальних закладів відповідно до Закону України «Про освіту»[4] присвоюється кваліфікація, яку залежно від рівня і обсягу державної освіти забезпечують[3]:

  • бакалавра ветеринарної медицини — коледжі ветеринарної медицини, інститути, академії, університети, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
  • магістра ветеринарної медицини — інститути ветеринарної медицини, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.

Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців[ред.ред. код]


Ветеринарні фахівці з 2011/2012 навчального року готуються за такими напрямами[5]:

  • (шифри галузі знань: 5.11010101, 6.110101) «ветеринарна медицина» (фельдшери та бакалаври ветеринарної медицини),
  • (шифри галузі знань: 7.110101, 8.11010101) «ветеринарна медицина (за видами)» (спеціалісти і магістри ветеринарної медицини)
  • «ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва» (спеціалісти і магістри ветеринарної медицини)
  • «ветеринарна гігієна та санітарія» (спеціалісти і магістри ветеринарної медицини)
  • «ветеринарна фармація, лабораторна діагностика хвороб тварин, ветеринарна біотехнологія» (спеціалісти і магістри ветеринарної медицини)

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст»[ред.ред. код]


  • Період навчання (роки, кредити ЄКТС) — 2-3 роки (120–180 ЄКТС), (3-4 роки на основі БЗСО).
  • Документ про освіту — диплом молодшого спеціаліста
Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста[6]
Шифр галузі Найменування галузі знань Напрям підготовки Код напряму підготовки
1101 Ветеринарія ветеринарна медицина 5.11010101

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»[ред.ред. код]


  • Період навчання (роки, кредити ЄКТС) — 3-4 роки (180–240 ЄКТС) (2-3 роки на основі диплома молодшого спеціаліста).
  • Документ про освіту — диплом бакалавра
Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра[7]
Шифр галузі Найменування галузі знань Напрям підготовки Код напряму підготовки
1101 Ветеринарія ветеринарна медицина 6.110101

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст» і «Магістр»[ред.ред. код]


Період навчання (роки, кредити ЄКТС):

  • Спеціаліст — 5-6 років за напрямом ветеринарія (300–360 ЄКТС)
  • Магістр — 1-3 роки за напрямом ветеринарія

Документ про освіту:

  • Спеціаліст — диплом спеціаліста
  • Магістр — диплом магістра
Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних
закладах
за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра[8]
Шифр галузі Найменування галузі знань Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра
найменування спеціальності код спеціальності найменування спеціальності код спеціальності
Освіта
Ветеринарія
1101 Ветеринарія ветеринарна медицина (за видами) 7.11010101 ветеринарна медицина (за видами) 8.11010101
ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва 7.11010102 ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва 8.11010102
ветеринарна гігієна та санітарія 7.11010203 ветеринарна гігієна та санітарія 8.11010203
ветеринарна фармація 7.11010204 ветеринарна фармація 8.11010204
лабораторна діагностика хвороб тварин 7.11010205 лабораторна діагностика хвороб тварин 8.11010205
ветеринарна біотехнологія 7.11010206 ветеринарна біотехнологія 8.11010206

Наукові спеціальності за ВАКом[ред.ред. код]

Згідно з шифрами наукових спеціальностей Вищої атестаційної комісії України (9 грудня 2010 Вищу атестаційну комісію України ліквідовано[9], поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України) шифр і галузь науки були такими: «16 Ветеринарні науки»; про шифр спеціальності і спеціальність див. статтю: Таблиця: Коди спеціальностей за ВАКом

Аспірантура[ред.ред. код]

Період навчання ≥3 роки для здобуття наукового ступеня «Кандидат наук».

Докладніше: Кандидат наук

Докторантура[ред.ред. код]

Докладніше: Доктор наук

Наукові ступені, вчені звання[ред.ред. код]

Випускникам ветеринарних навчальних закладів, яким присвоєна кваліфікація бакалавра ветеринарної медицини на основі захисту кваліфікаційної роботи, рішенням державної екзаменаційної комісії присуджується науковий ступінь бакалавра. Науковий ступінь магістра ветеринарних наук присуджується рішенням наукової ради вищого навчального закладу (факультету) особам, які мають кваліфікацію магістра або науковий ступінь бакалавра і захистили наукову кваліфікаційну роботу[10].

Наукові ступені кандидата і доктора ветеринарних наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих ветеринарних навчальних закладів або науково-дослідних ветеринарних інститутів[10].

Вчені звання старшого наукового співробітника, доцента, професора присвоюються вченими радами вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів і затверджуються у встановленому порядку[10].

Спеціалістам ветеринарної медицини, які мають почесне звання[11], науковий ступінь бакалавра, магістра, кандидата або доктора наук і які працюють за спеціальністю, може встановлюватись грошова надбавка до посадового окладу[10].

Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені[ред.ред. код]


Перелік спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів
кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань[12]
Шифр Галузь науки, група спеціальностей, спеціальність Галузь науки, за якою присуджується
науковий ступінь
16 ВЕТЕРИНАРНІ НАУКИ
16.00.01 Діагностика і терапія тварин ветеринарні
16.00.02 Патологія, онкологія і морфологія тварин ветеринарні
16.00.03 Ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія ветеринарні
16.00.04 Ветеринарна фармакологія та токсикологія ветеринарні
16.00.05 Ветеринарна хірургія ветеринарні
16.00.06 Гігієна тварин та ветеринарна санітарія ветеринарні, сільськогосподарські
16.00.07 Ветеринарне акушерство ветеринарні
16.00.09 Ветеринарно-санітарна експертиза ветеринарні
16.00.10 Ентомологія ветеринарні, сільськогосподарські
16.00.11 Паразитологія ветеринарні, медичні
16.00.12 Історія ветеринарії ветеринарні

Приватна практика[ред.ред. код]

Ветеринарна приватна практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню[13]. Юридичним або фізичним особам ліцензія видається Головним управлінням державної ветеринарної медицини України, Кримським республіканським, обласними управліннями державної ветеринарної медицини.

Ветеринарною практикою дозволяється займатися особам, які мають віповідну вищу або середню спеціальну освіту. Фельдшер ветеринарної медицини (технік) може займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю лише під контролем лікаря ветеринарної медицини.

Професійні свята ветеринарів[ред.ред. код]

У низці країн відзначаються професійне свято ветеринарів. Так в Україні День працівників ветеринарної медицини відмічають з 2002 року щорічно у другу неділю серпня.[14] В Росії День ветеринара встановлено Патріархом Московським і всієї Русі 2011 року. Відзначається 31 серпня, в день мучеників Флора і Лавра.[15]

Примітки та джерела[ред.ред. код]

  1. Оксфордський словник англійської мови, Oxford University Press.
  2. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том перший (А-Г) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1982. (сторінка: 365)
  3. а б N 2498-XII, 25.06.1992, Закон, Верховна Рада України Про ветеринарну медицину (діє) Розділ 2. Стаття 4. Кваліфікація спеціалістів ветеринарної медицини (Перевірено 03.11.2011)
  4. N 1060-XII, 23.05.1991, Закон, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Про освіту (діє). Перевірено 03.11.2011
  5. згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 787 від 27.08.2010 р. «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» та наказа Міністерства освіти і науки України № 1067 від 09.11.2010 р.
  6. Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста Друга частина Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 20 червня 2007 р. N 839 (із змінами від 27.08.2008) на www.abiturient.in.ua
  7. Перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1719 (із змінами від 03.10.2007, 25.06.2008 та 23.07.2008) на www.abiturient.in.ua
  8. Кабінет міністрів України Постанова від 27 серпня 2010 р. N 787 Київ Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра
  9. Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»
  10. а б в г N 2498-XII, 25.06.1992, Закон, Верховна Рада України Про ветеринарну медицину (діє) Розділ 2. Стаття 5. Наукові ступені, вчені звання (без редакцій)
  11. Лікарі, фельдшери та техніки ветеринарної медицини у встановленому порядку можуть представлятися до присвоєння почесних звань «Заслужений лікар ветеринарної медицини України» та «Заслужений працівник ветеринарної медицини України».
  12. Вища Атестаційна Комісія України; Наказ, Перелік від 23.06.2005 № 377. редакція від 16.05.2010 на підставі z0315-10, чинний (перевірено 7.10.2011)
  13. Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності
  14. Про День працівників ветеринарної медицини | від 01.11.2001 № 1035/20018
  15. Місіонерський відділ Іжевської і Удмуртської єпархії

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Собака Це незавершена стаття з ветеринарії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Професія Це незавершена стаття про професію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.