Пауль Мандельштам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль Мандельштам
Народився 1872
Жагаре, Shavelsky Uyezdd, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер 1941
Рига
Країна  Російська імперія
 Латвія
Діяльність архітектор, інженер
Галузь архітектура
Alma mater Ризьке політехнічне училище (1892) і Rīgas politehniskais institūts[d] (1898)
Напрямок модерн

Па́уль Мандельшта́м (при народженні Файвуш Гиршевич Мандельштам[1], латис. Pauls Mandelštams; 5 (19) вересня 1872[2], Жагори, Ковенська губернія — 1941, Рига[3]) — німецько-латвійський цивільний інженер і архітектор єврейського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1872 році у містечку Жагори Шавельського повіту Ковенської губернії (нині Жагаре у Йонішкіському районі Литви).[4][5]

Навчався у німецькій гімназії у Ризі. По закінченні вступив у Ризьке політехнічне училище (з 1896 року — політехнічний інститут) і навчався на механічному (1891—1892) і архітектурному (1892—1898) відділеннях. Брав участь у проектуванні ризького електричного трамваю (1901—1902). Керував будівництвом ризького водогону (1903—1904). За його проектами у Ризі збудовано понад 70 житлових та суспільних будівель у різних архітектурних стилях, сплановано новий єврейський міський цвинтар «Шмерли».

Загинув разом із дружиною Софією Борисівною (Бенцелівною) Мандельштам (народженою Брауде, 1881—1941) й синами Євгеном (1909—1941) і Віктором-Максиміліаном (1907—1941) у 1941 році, під час німецької окупації, у Ризькому гетто[6][7][8].[9][10][11][12]

Основні роботи[ред. | ред. код]

Файл:Paul Mandelstamm 2.JPG
Житловий будинок на вулиці Калею, 23
Будівля Латвійського радіо у Ризі. Домська площа, 8

Велика кількість будівель Мандельштама виконана у стилі модерн (югендстиль), пізніше він звернувся до функціоналізму.

Еклектичний югендстиль[ред. | ред. код]
  • Житловий будинок на вулиці Стабу, 30 (1899)
  • Трамвайне депо на вулиці Фридриха, 2 (1900)
  • Єврейське ремісниче училище на вулиці Абренес, 2 (1904)
  • Житловий будинок на вулиці Калею, 23 (1903)
  • Житловий будинок на вулиці Марсталю, 28 (1906)
  • Переплетена майстерня і книжковий склад на вулиці Акас, 5/7 (1911)
  • Житловий будинок на вулиці Авоту, 8 (1926)
Неокласичний югендстиль[ред. | ред. код]
Функціоналізм[ред. | ред. код]
  • Житловий будинок з магазином на вулиці Єлізабетес, 51 (1928)
  • Особняк на проспекті Межа, 40 (1930)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Латвійський паспорт Пауля Гиршевича Мандельштама в музеї Яд-Вашем: Датою народження є 18 вересня 1872 року, містечко Жагори. Паспорт був конфіскований під час перебування у Ризькому гетто и зберігся в архивах.
  2. В деяких джерелах вказаний 1872 рік народження, див. напр. Е. Котляр. «Витоки та взаємозв'язки єврейської архітектури Якова Гевирця»
  3. Пауль Григорович (Файвел Гиршович) Мандельштам в музеї Яд-Вашем
  4. Датою народження джерела називають так як 6 вересня, так і 19 вересня, не уточнюючи календарний стиль: за григоріанським чи юліанським календарем?
  5. Пауль Гиршович Мандельштам (списки ув'язнених гетто в картотеці музею Яд-Вашем)
  6. Izcilas ebreju personības Latvijā Smirin, Grigorij ; Šetlere, Maija Riga. Nacionālais apgāds. 2003. 128 S.. ISBN 9984-26113-1
  7. Факсиміле списків ув'язнених Ризького гетто (4 серпня 1941 року)
  8. Списки отримувачів харчування в музеї Яд-Вашем
  9. Нотатки в картотеці музею Яд-Вашем
  10. Латвійський паспорт Софії Борисівни Мандельштам: Паспорт було конфісковано під час включення дов Ризького гетто.
  11. Євген Файвелович Мандельштам в списках ув'язнених Ризького гетто
  12. Віктор-Максиміліан Файвелович Мандельштам в музеї Яд-Вашем
  13. Про єврейську архітектуру Риги

Література[ред. | ред. код]

  • Крастиньш ЗАГИНИ. А. Стиль модерн в архітектурі Риги. — Москва: Стройиздат, 1988.
  • Jānis Krastiņš. Rīgas arhitektūras meistari. — SIA J.L.V,. 2002. — ISBN 9984-05-450-0.
  • Jānis Krastiņš, Ivars Strautmanis. Riga. The Complete Guide to Architecture. — Riga, Projekts, 2004.
  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891–1917. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. P. 141. ISBN 978-3-933713-61-2.

Посилання[ред. | ред. код]