Пауль Мандельштам
| Пауль Мандельштам | |
|---|---|
| Народився |
1872 Жагаре, Shavelsky Uyezdd, Ковенська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1941 Рига |
| Країна |
 Російська імперія Латвія |
| Діяльність | архітектор, інженер |
| Галузь | архітектура |
| Alma mater | Ризьке політехнічне училище (1892) і Rīgas politehniskais institūts[d] (1898) |
| Напрямок | модерн |
Па́уль Мандельшта́м (при народженні Файвуш Гиршевич Мандельштам[1], латис. Pauls Mandelštams; 5 (19) вересня 1872[2], Жагори, Ковенська губернія — 1941, Рига[3]) — німецько-латвійський цивільний інженер і архітектор єврейського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у 1872 році у містечку Жагори Шавельського повіту Ковенської губернії (нині Жагаре у Йонішкіському районі Литви).[4][5]
Навчався у німецькій гімназії у Ризі. По закінченні вступив у Ризьке політехнічне училище (з 1896 року — політехнічний інститут) і навчався на механічному (1891—1892) і архітектурному (1892—1898) відділеннях. Брав участь у проектуванні ризького електричного трамваю (1901—1902). Керував будівництвом ризького водогону (1903—1904). За його проектами у Ризі збудовано понад 70 житлових та суспільних будівель у різних архітектурних стилях, сплановано новий єврейський міський цвинтар «Шмерли».
Загинув разом із дружиною Софією Борисівною (Бенцелівною) Мандельштам (народженою Брауде, 1881—1941) й синами Євгеном (1909—1941) і Віктором-Максиміліаном (1907—1941) у 1941 році, під час німецької окупації, у Ризькому гетто[6][7][8].[9][10][11][12]
Основні роботи[ред. | ред. код]
Велика кількість будівель Мандельштама виконана у стилі модерн (югендстиль), пізніше він звернувся до функціоналізму.
Еклектичний югендстиль[ред. | ред. код]
- Житловий будинок на вулиці Стабу, 30 (1899)
- Трамвайне депо на вулиці Фридриха, 2 (1900)
- Єврейське ремісниче училище на вулиці Абренес, 2 (1904)
- Житловий будинок на вулиці Калею, 23 (1903)
- Житловий будинок на вулиці Марсталю, 28 (1906)
- Переплетена майстерня і книжковий склад на вулиці Акас, 5/7 (1911)
- Житловий будинок на вулиці Авоту, 8 (1926)
Неокласичний югендстиль[ред. | ред. код]
- Молільня на Старому єврейському цвинтарі(1903)[13]
- Синагога Зейлен-Шул (1906, неороманська стилізація)
- Магазин на вулиці Калею, 5 (1926)
- Банк на Домській площі (1926)— нині Латвійське радіо
Функціоналізм[ред. | ред. код]
- Житловий будинок з магазином на вулиці Єлізабетес, 51 (1928)
- Особняк на проспекті Межа, 40 (1930)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Латвійський паспорт Пауля Гиршевича Мандельштама в музеї Яд-Вашем: Датою народження є 18 вересня 1872 року, містечко Жагори. Паспорт був конфіскований під час перебування у Ризькому гетто и зберігся в архивах.
- ↑ В деяких джерелах вказаний 1872 рік народження, див. напр. Е. Котляр. «Витоки та взаємозв'язки єврейської архітектури Якова Гевирця»
- ↑ Пауль Григорович (Файвел Гиршович) Мандельштам в музеї Яд-Вашем
- ↑ Датою народження джерела називають так як 6 вересня, так і 19 вересня, не уточнюючи календарний стиль: за григоріанським чи юліанським календарем?
- ↑ Пауль Гиршович Мандельштам (списки ув'язнених гетто в картотеці музею Яд-Вашем)
- ↑ Izcilas ebreju personības Latvijā Smirin, Grigorij ; Šetlere, Maija Riga. Nacionālais apgāds. 2003. 128 S.. ISBN 9984-26113-1
- ↑ Факсиміле списків ув'язнених Ризького гетто (4 серпня 1941 року)
- ↑ Списки отримувачів харчування в музеї Яд-Вашем
- ↑ Нотатки в картотеці музею Яд-Вашем
- ↑ Латвійський паспорт Софії Борисівни Мандельштам: Паспорт було конфісковано під час включення дов Ризького гетто.
- ↑ Євген Файвелович Мандельштам в списках ув'язнених Ризького гетто
- ↑ Віктор-Максиміліан Файвелович Мандельштам в музеї Яд-Вашем
- ↑ Про єврейську архітектуру Риги
Література[ред. | ред. код]
- Крастиньш ЗАГИНИ. А. Стиль модерн в архітектурі Риги. — Москва: Стройиздат, 1988.
- Jānis Krastiņš. Rīgas arhitektūras meistari. — SIA J.L.V,. 2002. — ISBN 9984-05-450-0.
- Jānis Krastiņš, Ivars Strautmanis. Riga. The Complete Guide to Architecture. — Riga, Projekts, 2004.
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891–1917. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. P. 141. ISBN 978-3-933713-61-2.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
