Ризьке гетто
| Голокост |
|---|
 |
|
Ідеологія і політика
|
|
Антонівка • Бердичів · Брест · Будапешт · Борщів · Варшава · Вертюжень · Вільнюс · Дрогобич · Калуга · Каунас · Коломия • Краків · Кишинів · Лодзь · Львів · Мінськ · Несвіж · Новогрудок · Пінськ · Пружани · Рига · Слуцьк · Теребовля · Трохимбрід · Шанхай · Проскурів • Рівне • Самбір • Чечельник • Чортків
|
|
Місця масових страт
Бабин Яр · Богданівка (Акмече́тка та Доманівка) · Бутримоніс · Долина смерті (Бидгощ) · Дробицький Яр · Кам'янець-Подільський · Одеса · Понари · Румбула · Ченстохова · IX форт (Каунас)
|
|
Белжець · Дахау · Майданек · Малий Тростенець · Маутгаузен · Аушвіц—Біркенау · Саласпилс · Собібор · Треблінка · Хелмно · Юнґфернгоф · Ясеновац
|
|
Жертви Голокосту
Євреї · Слов'яни (росіяни, серби, поляки, білоруси, українці) · Роми · Свідки Єгови · Чорношкірі · Політичні противники · Гомосексуали див. також: Нацистські концтабори · План «Ост» · Компенсації жертвам
|
|
Категорії
|
Ризьке гетто — єврейське гетто, утворене нацистами в Ризі. Існувало з 1941 по 1943 рік.
Заснування[ред. | ред. код]
Гетто було створене за наказом рейхскомісара Остланду Р. Лозі 21 жовтня 1941 року на околиці міста в, між війнами — російсько-єврейському кварталі Риги[1].
До 25 жовтня було закінчено примусове переміщення євреїв Риги в межі гетто, і ворота закрилися. Згідно картотеки в'язнів гетто, станом на 20 листопада в ньому містилися 29602 особи, в їх числі 5652 дітей до 14-ти років[2]. Спочатку було обгороджене колючим дротом, потім — шестиметровим парканом. (Юденрат очолював адвокат М. Ельяшев).
Знищення «Великого гетто»[ред. | ред. код]
12 листопада обергрупенфюрер СС Фрідріх Еккельн, який напередодні був призначений вищим керівником СС і поліції в рейхскомісаріаті Остланд, в Берліні отримав наказ Гіммлера знищити більшість мешканців гетто[2]. 26 листопада територія гетто була розділена на дві частини. 30 листопада і 8 грудня 1941 року в Румбульском лісі, недалеко від південної околиці Риги, частини групи «А» спільно з латиськими колабораціоністами знищили близько 26 тисяч євреїв[2].
«Мале гетто»[ред. | ред. код]
З грудня 1941 року до ризького гетто прямували євреї з Німеччини, Австрії, Чехословаччини, яких поміщали в так зване Reichsjudensghetto. 4,5 тисяч осіб були зосереджені в чотирьох кварталах, і відокремлені від євреїв з європейських країн двома рядами колючого дроту.
На початку листопада 1943 року гетто було ліквідовано, мешканці перевезені в концтабір Рига-Кайзервальд.
Відомі жертви[ред. | ред. код]
- Адольф Мец
Примечания[ред. | ред. код]
- ↑ Рига // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
- ↑ а б в Смирин, 2006
Література[ред. | ред. код]
- Уничтожение евреев в Латвии 1941—1945. (ред. М. Баркаган), Рига, 2008 ISBN 978-9984-9835-6-1
- М. Бобе. Евреи в Латвии, Рига, 2006, ISBN 9984-9835-3-6
- Д. Зильберман. «И ты это видел», Рига, «BOTA», 2006, ISBN 9984-19-970-3
- Smirins, G. Rīgas ebreji nacistiskās okupācijas laikā (1941—1944) // HOLOKAUSTS LATVIJĀ Starptautiskās konferences materiāli, 2004. gada 3.– 4. jūnijs, Rīga, un 2004.–2005. gada pētījumi par holokaustu Latvijā. — Rīga: Latvijas Vēstures institūts, 2006. — С. 83-117. — ISBN 9984-601-59-5.
- Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — 1-е изд.. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 251—252. — 880 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-89960-002-0.
| |||||||||||