Пауль Флемінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Паулю Флемінгу у Гартенштайні

Па́уль Фле́мінг (нім. Paul Fleming; *5 жовтня 1609, Гартенштайн; † 2 квітня 1640, Гамбург) — німецький лікар та письменник. Один з найвизначніших поетів епохи бароко та учнів Мартіна Опіца.

Gedichte

У складі посольства герцога Голштинського відвідав Росію та Персію у 1633 та 1636.[1] Вірші Флемінга були видані після його смерті у 1641 його другом Адамом Олеарієм (Adam Olearius).

Творчість[ред. | ред. код]

Поезія Флемінга пройнята впливом античної буколіки, відрізняється життєрадісним сприйняттям буття і в той же час характерним для лірики бароко відчуттям його хиткості. Частина його віршів присвячена Тридцятилітній війні; в них Флемінг, як і всі великі поети епохи, висловлює надію на швидке укладення миру. У 1631 році він перекладає псалми Давида. Особлива сторінка в його поезії - вірші, написані в Росії і про Росію (частина з них вперше переведена ще А. П. Сумароковим).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]