Пахолюк Роман Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роман Пахолюк
Особисті дані
Повне ім'я Роман Васильович Пахолюк
Народження 3 жовтня 1979(1979-10-03) (44 роки)
  Корнин, Попільнянський район,
Житомирська область, УРСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 74 кг
Громадянство Казахстан Казахстан
Україна Україна
Позиція Півзахисник, нападник
Номер 79
Юнацькі клуби
Україна РВУФК (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—2002 Україна ЦСКА К / «Арсенал» (Київ) 20 (2)
1997—2002   Україна ЦСКА-2 / ЦСКА (Київ) 137 (34)
2000—2001   Україна «Система-Борекс» 8 (2)
2003 Казахстан «Ордабаси» 12 (1)
2003—2004 Україна «Чорноморець» 2 (0)
2003—2004   Україна «Чорноморець-2» 6 (0)
2003—2004   Україна «Миколаїв» 15 (3)
2004—2005 Україна «Нива» (Вінниця) 32 (17)
2005 Україна «Закарпаття» 0 (0)
2006—2007 Україна «Дніпро» (Черкаси) 61 (19)
2008 Казахстан «Кайсар» 26 (7)
2009—2011 Казахстан «Локомотив» (Астана) 46 (7)
2011 Казахстан «Тараз» 13 (0)
2011 Казахстан «Астана» 9 (0)
2012 Казахстан «Ордабаси» 22 (2)
2013 Казахстан «Атирау» 8 (1)
2013 Казахстан «Ордабаси» 10 (1)
2014 Україна «Рубін» (Пісківка) ? (?)
2015 Україна «Діназ» 8 (6)
2016 Україна «Арсенал» (Київ) 9 (1)
2016 Україна «Десна» (Погреби) 12 (4)
2017—2019 Україна «Межигір'я» ? (?)
2019—2021 Україна «Будівельник» (Лисичанськ) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Україна Україна (U-21) 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021–2022 Україна «Вікторія» (Миколаївка) (спортдир)
2022–2023 Україна «Штурм» (Іванків) (асист.)
2023– Україна «Львів» (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рома́н Васи́льович Пахолю́к (3 жовтня 1979, Корнин, СРСР) — український та казахський футболіст. Розпочинав кар'єру на позиції нападника, згодом перекваліфікувався на роль правого півзахисника. Найкращий бомбардир першої ліги чемпіонату України (2004/05). Викликався до лав молодіжної збірної України. Після переїзду до Казахстану змінив громадянство на казахське[1][2].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Роман Пахолюк народився у селищі міського типу Корнин, що на Житомирщині. Вихованець київського РВУФК. З 1997 року розпочав виступи у складі київського ЦСКА, проте грав переважно за другу команду «армійців», де був одним з найкорисніших гравців, відправивши у ворота суперників понад 30 м'ячів. На початку 2001 року Роман дебютував у молодіжній збірній України, відігравши один тайм проти югославської «молодіжки»[3], а згодом у складі ЦСКА став фіналістом Кубка України 2000/01, поступившись у фіналі донецькому «Шахтарю». 9 серпня 2001 року Пахолюк дебютував у єврокубках в матчі проти фінського «Йокеріта». Однак після завершення першого кола сезону 2001/02 місце ЦСКА у вищій лізі отримав новостворений київський «Арсенал», закріпитися у складі якого Роману не вдалося.

У 2003 році Пахолюк вперше скуштував легіонерського хліба, виступаючи у складі казахського клубу «Ордабаси». Втім, після завершення сезону в Казахстані, Роман повернувся до України, де, після не дуже вдалого виступу у складі одеського «Чорноморця», заявив про себе на весь голос, захищаючи кольори вінницької «Ниви». Пахолюк став справжнім лідером вінничан та здобув за підсумками сезону звання найкращого бомбардира першої ліги. Згодом була невдала спроба повернення до вищої ліги у складі «Закарпаття» та перехід до черкаського «Дніпра», де Роман знову зумів продемонструвати свій бомбардирський хист. Саме цей клуб і став для Пахолюка останнім на теренах України — у 2008 році нападник вирішив повернутися до Казахстану, де виступав 5 років тому[4].

Провівши сезон у «Кайсарі» з Кизилорди, Пахолюк перейшов до лав столичного «Локомотива», де почав награватися на позиції правого півзахисника. Разом з Романом у складі астанинців виступали такі відомі футболісти, як Максим Шацьких, Андрій Тихонов та Єгор Титов. У 2009 році команда посіла в чемпіонаті Казахстану друге місце, а наступного року перемогла у розіграші Кубка країни. У 2011 році Пахолюк ненадовго залишив клуб, втім вже за півроку повернувся, хоча заграти на колишньому рівні йому завадила травма. 2012 рік Роман розпочав вже у складі знайомого йому клубу «Ордабаси», у складі якого став переможцем Суперкубка Казахстану. Наступного сезону Пахолюк перейшов до складу «Атирау».

У 2014 році повернувся до України, де продовжив виступи у складі київського «Арсеналу», що брав участь у чемпіонаті Києва. Згодом також грав на аматорському рівні за клуби «Рубін» (Пісківка), «Діназ»[5], а 2016 року повів свої останні 9 матчів на професіональному рівні., зігравши їх за «Арсенал» (Київ) у Другій лізі. Завершував кар'єру у аматорських командах «Десна» (Погреби), «Межигір'я» та «Будівельник» (Лисичанськ).

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У листопаді 2021 року Пахолюк став спортивним директором клубу Другої ліги «Вікторія» (Миколаївка)[6], а наступного року обійняв посаду асистента головного тренера клубу аматорського чемпіонату України «Штурм» (Іванків)[7].

У квітні 2023 року увійшов у тренерський штаб Анатолія Безсмертного у вищоліговому «Львові»[8].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні трофеї
Індивідуальні здобутки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Одеський "моряк" планує змінити громадянство (рос.) . «Одеський футбол». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  2. Від Серебреннікова до Сангаре (рос.) . «Sport.ua». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  3. 28.02.2001 Югославія (u-21) — Україна (U-21) 0:1. Протокол матчу (рос.) . «Футбольна Україна». Архів оригіналу за 27.08.2013. Процитовано 21 квітня 2013.
  4. Откровенно. Роман Пахолюк. football.ua. Процитовано 3 квітня 2023.
  5. Роман Пахолюк: «У другій лізі «Діназ» не загубився б» | Офіційний сайт ФК "Діназ". www.dinaz.com.ua. Процитовано 3 квітня 2023.
  6. Екс-найкращий бомбардир Першої ліги став спортдиректором Вікторії. Спорт.ua (укр.). Процитовано 3 квітня 2023.
  7. «Штурм не помилився ні з гравцями, ні з тренерами»: лідер іванківців Димнич – про себе та одноклубників - UkrFootball. ukrfootball.ua (укр.). 18 січня 2023. Процитовано 3 квітня 2023.
  8. Безсмертний: Над пропозицією не довго думав. Треба було порадитися з дружиною та президентом Вікторії. football.ua. Процитовано 3 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю