Гунчак Руслан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Руслан Гунчак
Ruslan Hunchak.jpg
Особові дані
Повне ім'я Руслан Іванович Гунчак
Народження 9 серпня 1979(1979-08-09) (39 років)
  с. Шишківці, Чернівецька область
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Прізвисько Гуня
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна Волока
Номер 35
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998—2001 Україна «Буковина» 95 (13)
2002 Україна «Прикарпаття» 17 (0)
2002—2004 Україна «Іллічівець» 45 (2)
2004 Україна «Іллічівець-2» 4 (2)
2004—2005 Україна «Металіст» 24 (4)
2005—2009 Україна «Харків» 92 (10)
2009—2010 Азербайджан «Сімург» 31 (7)
2010—2012 Україна «Буковина» 75 (30)
2013—2016 Білорусь «Нафтан» 117 (15)
2017 Україна «Буковина» 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017 Україна «Буковина» тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Русла́н Іва́нович Гунча́к (нар. 9 серпня 1979 року, с. Шишківці, Кіцманський район, Чернівецька область) — український футболіст, півзахисник. Майстер спорту України. Найкращий бомбардир першої ліги України сезону 2010/11. Після завершення активної кар'єри гравця став футбольним тренером.

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець буковинського футболу. Перший тренер — Онуфрій Григорович Савчук.
За команду «Буковина» (Чернівці) дебютував 31 липня 1998 року у виїзній грі першої ліги проти «Чорноморця» (Одеса).

У 2002 році грав за івано-франківські «Прикарпаття», куди його запросив Олександр Іщенко. Всього за клуб провів 17 матчів у першій лізі. Команда в сезоні 2001/02 посіла 5 місце, після цього керівництво клубу змінило ставлення до клубу, багато гравців покинули «Прикарпаття». Гунчак влітку 2002 року перейшов в маріупольський «Металург», пізніше клуб називався «Іллічівець», підписавши дворічний контракт. У вищій лізі дебютував 7 липня 2002 року в домашньому матчі проти полтавської «Ворскли-Нафтогаз» (4:1), Гунчак почав матч в основі, але на 71 хвилині був замінений на Костянтина Сахарова. Всього за «Іллічівець» провів 46 матчів і забив 2 голи, також провів 4 матчі і забив 2 голи за «Іллічівець-2» у другій лізі.

У липні 2004 року підписав контракт з харківським «Металістом», хоча також міг перейти в «Ворсклу» або «Закарпаття». У виїзному матчі проти чемпіона України донецького «Шахтаря» (0:1) Гунчак забив єдиний гол. У команді грав протягом року, став основним гравцем і зіграв 24 матчі і забив 4 м'ячі за «Металіст».

Влітку 2005 року перейшов у клуб «Харків», так як хотів грати під керівництвом Геннадія Литовченка. У сезоні 2007/08 Гунчак разом з Федецьким став найкращим бомбардиром клубу — 5 м'ячів. У травні 2009 року був відрахований з команди, тоді головним тренером «Харкова» був Михайло Стельмах. Пізніше Руслан сказав що, він покинув «Харків» через фінансові проблеми і з-за проблем з керівництвом клубу. За підсумками сезону 2008/09 «Харків» посів останнє місце в Прем'єр-лізі і вилетів у першу, Гунчак став найкращим бомбардиром клубу, забивши 4 м'ячі, також як і Руслан Платон. У «Харкові» він виступав як капітан, всього за клуб провів 93 матчі і забив 10 м'ячів.

Руслан у складі «Буковини»

Після підтримував форму, виступаючи за команду «Дрім-Тім» в чемпіонаті Чернівецької області і за команду «Лужани» в аматорському чемпіонаті України. За «Лужани» провів 4 матчі і забив 1 гол.

Влітку 2009 року побував на перегляді в мінському «Динамо» і «Нефтчі» (Баку). Контракт все ж підписав з азербайджанським «Сімургом», угода була розрахована на один рік. 9 липня 2009 дебютував в єврокубках в матчі кваліфікації Ліги Європи проти ізраїльського «Бней Ієгуди». «Сімург» поступився ізраїльтянам з рахунком (4:0 за сумою двох матчів) і вилетів з турніру. Гол Руслана в матчі чемпіонату Азербайджану проти «Карвана», був визнаний найкрасивішим голом «Симурга» в першій половині чемпіонату на думку клубного сайту.

У липні 2010 року підписав річний контракт з «Буковиною», хоча влітку планував завершити кар'єру . За підсумками першої половини сезону 2010/11 Гунчак став найкращим бомбардиром першої ліги, разом з Матвієм Бобалем забивши 13 м'ячів. З 2013 року виступав у вищій лізі Білорусі за «Нафтан» з міста Новополоцка. У грудні 2016 року вирішив припинити співпрацю з «Нафтаном». Останній матч за «Нафтан» Руслан зіграв у місті Гродно проти місцевого «Німану», а останній гол він забив у ворота «БАТЕ» 25 жовтня 2015 року. Наприкінці серпня 2017 року прийняв пропозицію по виступати і ще деякий час за найсильніший аматорський клуб чемпіонату Чернівецької області «Волока» — де став володарем кубка та суперкубка області.

Стиль гри[ред. | ред. код]

Гунчак виступав на позиції півзахисника, міг зіграти також в захисті. Він різноплановий гравець і хороший в творенні, володіє хорошим ударом. Виступаючи за «Іллічівець» грав у центрі півзахисту і часто відходив назад у захист. Виступаючи за «Буковину» він грав на місці опорного півзахисника і часто підходив ближче до нападу.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після багаторічного досвіду як гравця, з лютого по червень 2017 року входив до тренерського штабу рідної «Буковини» (як граючий тренер), яку очолював Олег Ратій.

Статистика[ред. | ред. код]

Україна Матчі Кількість забитих м'ячів
Вища ліга 162 16
Кубок 17 4
Перша ліга 152 35
Друга ліга 41 10
Кубок Другої ліги 6 0
Азербайджан Матчі Кількість забитих м'ячів
Вища ліга 31 7
Кубок 2 0
Білорусь Матчі Кількість забитих м'ячів
Вища ліга 117 15
Кубок 8 0
Суперкубок 1 0
Єврокубки Матчі Кількість забитих м'ячів
Ліга Європи УЄФА 1 0
Всього за кар'єру 538 87

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Командні

Особисті

  • Найкращий бомбардир першої ліги чемпіонату України: 2010/2011 року.
  • Найкращий бомбардир ФК «Харків» (2): 2008, 2009 року.
  • Найкращий бомбардир «Буковини»: 2011 року.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Мешкає в Чернівцях, інколи навідується до рідного села Шишківці, де живуть батьки: Іван Дмитрович і Марія Петрівна.

Одружений. Разом з дружиною Тетяною виховують сина Максима (2006 р. н.).

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Хочемо зустрітися з клубом прем'єр-ліги» (Серпень 2011 р., № 91/2563). «Український футбол» стор. 5.
  • Гусар Ю. Тричі найкращий бомбардир [Руслан Гунчак] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 31 липня (№ 31). — С. 3.

Посилання[ред. | ред. код]