Пентакль (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Пентакль»
Автор Дяченки Марина та Сергій
Андрій Валентинов
Генрі Лайон Олді
Назва мовою оригіналу рос. Пентакль
Країна Україна Україна
Мова російська
Жанр фентезі[1]
Видавництво Україна Україна — Зелений пес[2]
Росія Росія — Эксмо[3]
Видано 2005
Видано українською 2004 (скорочений варіант)[4]
Перекладач(і) перекладач невідомиий
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 288
ISBN 978-966-7831-74-5

«Пентакль» (оригінальна назва — рос. Пентакль) — роман що складається серії оповідань та був вперше виданий 2005 року у російському видавництвом «Эксмо». Написаний у співавторстві письменниками Мариною та Сергієм Дяченками, Андрієм Валентиновим та Генрі Лайоном Олді. В український переклад збірки увійшли тринадцять з тридцяти оповідань в оригінальному російському виданні.

Опис книги[ред. | ред. код]

Україна Україна[ред. | ред. код]

Уже вкотре п’ять відомих письменників, п’ять метрів української фантастики зібралися у кав’ярні, аби знайти нового персонажа. А потім вийшли на вулицю і розійшлися у різні боки, аби, зрештою, зустрітися під годинником на головній площі. Чи то опівдні біля старого млина. А чи опівночі біля зруйнованої церкви... Однією з відправних точок тепер став «Миргород» Гоголя — малоросійські історії, провінційні байки, що склалися в Миргород, у картину Дивного Світу... Перед вами — розповіді авторів з нового циклу «ПЕНТАКЛЬ». Ні Олді, ні Дяченки, ні Валентинов не скажуть вам з доброї волі, кому саме належить кожна оповідь. Натомість запропонують зіграти у цікаву гру — «вгадай автора». Отже, до вашої уваги фрагменти майбутнього циклу...[2]

Росія Росія[ред. | ред. код]

Відьма працює у перукарні. Чорт сидить за комп'ютером, упир — голова колгоспу. Ночами на старому кладовищі такий собі Веліар влаштовує для місцевих жителів бої без правил. На таємничому базарі речі продають і купують людей. Знову розквітає панська орхідея, огортаючи задушливим ароматом молоду вчительку біології. Смалить із «маузера» по бісах товарищ Химерний, мармурова Венера у парку навідує шукачів древнього скарбу. Єдність місця (Україна з її містами, хуторами і містечками), єдність часу (ХХ століття-«вовкодав») і, нарешті, єдність дії — взаємодія п'яти авторів. Через п'ять років після виходу знаменитого «Рубіжа» вони знову зійшлись разом — Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, а також Марина і Сергій Дяченки — щоб створити «Пентакль», цикл із тридцяти розповідей.

У дорогу, читачу! Зустрінемось опівночі — біля зруйнованої церкви. Чи зранку під годинником на головній площі. Чи в полудень біля старого млина.[1]

Цікаві факти[3][ред. | ред. код]

  • Українською мовою було видано скорочену версію «Пентаклю», а саме 13 з 30 розповідей.
  • Російською мовою вперше було видано у 2004 році (4 із 30 розповідей).
  • Робочою назвою була «Новий Миргород».

Нагороди[3][ред. | ред. код]

  • 2005 — міжнародний фестиваль фантастики «Зоряний Міст», номінація «Найкращий цикл, серіал і роман із продовженням» (1-ше місце, «Золотий Кадуцей»)
  • 2005 — премія «Підсумки року» журналу «Світ фантастики», номінація «Найкращий вітчизняний містичний роман»
  • 2006 — премія «РосКон», номінація «Роман» (2-ге місце, «Срібний РосКон»)
  • 2006 — конференція «Басткон», премія «Баст» (2-ге місце)

Видання[3][ред. | ред. код]

  • 2004 рік — видавництво «Зелений пес» (13 із 30 розповідей) (укр.)
  • 2004 рік — видавництво «Эксмо» (3 із 30 розповідей в антології «Фентезі-2005»). (рос.)
  • 2005 рік — видавництво «Эксмо» (всі 30 розповідей). (рос.)
  • 2006 рік — видавництво «Эксмо» («Пентакль» і «Рубіж»). (рос.)
  • 2007 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2008 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
  • 2010 рік — видавництво «Эксмо» («Пентакль» і «Рубіж»). (рос.)

Український переклад[ред. | ред. код]

Українською мовою було перекладено і опубліковано 2004 року видавництвом «Зелений пес» 13 із 30 розповідей[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Андрій Валентинов, Генрі Лайон Олді, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль на сайті «Либрусек». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
  2. а б Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль на сайті «Книгоман». — Процитовано 3 січня 2013
  3. а б в г Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль на сайті «Лабораторія фантастики». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
  4. Генрі Лайон Олді, М. и С. Дяченко, А. Валентинов. Пентакль на сайті «Лабораторія фантастики». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
  5. Видавництво Зелений Пес. Пентакль

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов. Пентакль (електронна версія) на сайті e-reading.org.ua. — Процитовано 3 січня 2013 (укр.)
  2. Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина та Сергій Дяченки. Пентакль (електронна версія) на сайті «Либрусек». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)