Перегримка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Перегримка
пол. Pielgrzymka

Координати 49°37′ пн. ш. 21°27′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 21.450° сх. д. / 49.617; 21.450Координати: 49°37′ пн. ш. 21°27′ сх. д. / 49.617° пн. ш. 21.450° сх. д. / 49.617; 21.450

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ясельський повіт
Гміна Осек-Ясельський
Перша згадка 1400
Висота центру 290  м
Населення 741 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-223
Автомобільний код RJS
SIMC 0358658
GeoNames 762323
OSM r6915119  ·R
Перегримка. Карта розташування: Польща
Перегримка
Перегримка
Перегримка (Польща)
Перегримка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Перегримка
Перегримка
Перегримка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Перегримка (пол. Pielgrzymka) — лемківське село в Польщі, у гміні Осек-Ясельський Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 741 особа (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Лежить над потоком Клопітниця — лівої притоки річки Віслока.

Лежить при воєводській дорозі № 993 за 4 км на південний захід від центру гміни села Осек-Ясельський, 15 км на південь від повітового центру Ясло і за 62 км на південний захід від воєводського центру Ряшева.

Історія села[ред. | ред. код]

Згадується в 1400 р. селом на німецькому праві. Належало Гамратам гербу «Сулима». Пізніше стала власністю Мнішеків на волоському праві. Донька Юрія Мнішека Марина Мнішек проживала в замку в Перегримці і часто бував тут її чоловік Дмитро Самозванець.

За податковим реєстром 1581 р. село в Бецькому повіті було власністю за волоським правом Яна Мнішека, орендував Пьотр Броньовський; в селі було 15 селянських ланів, 9 загородники з ріллею, 5 коморників з тягловою худобою і 1 без худоби, «піп руський з церквою».

Наприкінці XIX ст. в селі було 1608 жителів, парафіяльна школа, москвофільська читальня імені Качковського, каси гмінна і церковна. В 1914 р. австрійська влада інтернувала кількох жителів до табору в Талергофі, які повернулися в 1916 р. В 1915 р. під час боїв тут загинуло кілька німецьких солдатів, які були поховані на подвір'ї церкви.

Тилявська схизма не торкнулася жителів села: станом на 1936 рік тут проживало 1033 греко-католики.

До 1945 року було переважно лемківське населення: з 1180 жителів села — 1010 українців, 160 поляків (проживали в окремому присілку) і 10 євреїв[2].

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Дуклянського деканату, до якої також входили Клопітниця, Гута Самокляська, Мрокова, Самокляски і Змигород. Метричні книги провадились від 1784 р[3].

У 1945 році більшість мешканців села було переселено на схід України, а 26 травня 1947 року в ході операції «Вісла» 32 особи було депортовано на понімецькі землі Польщі[4], на їх місце були поселені поляки, а знелюдніле поселення Клопітниця приєднане до Перегрики.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 372 73 264 35
Жінки 369 81 211 77
Разом 741 154 475 112

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква Архангела Михаїла 1870 р. з іконами XVI—XVII ст. до 1947 р. була греко-католицькою, після депортації лемків пустувала, в 1960 р. передана Польській православній церкві.

Народились[ред. | ред. код]

  • Мишковський Тит Іванович (14 жовтня 1861 — 4 лютого 1939, Львів) — священик-москвофіл, духовний письменник, громадський діяч та педагог (декан теологічного факультету греко-католицької академії).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 30.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 65-67
  4. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перегримка