Перетоки (Сокальський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Перетоки
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сокальський район
Рада/громада Скоморохівська сільська рада
Код КОАТУУ 4624886802
Основні дані
Населення 862
Площа 2,065 км²
Густота населення 417,43 осіб/км²
Поштовий індекс 80024
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°34′35″ пн. ш. 24°22′55″ сх. д. / 50.57639° пн. ш. 24.38194° сх. д. / 50.57639; 24.38194Координати: 50°34′35″ пн. ш. 24°22′55″ сх. д. / 50.57639° пн. ш. 24.38194° сх. д. / 50.57639; 24.38194
Середня висота
над рівнем моря
227 м
Місцева влада
Адреса ради 80022, Львівська обл., Сокальський р-н, с.Скоморохи , тел. 55-4-81
Карта
Перетоки. Карта розташування: Україна
Перетоки
Перетоки
Перетоки. Карта розташування: Львівська область
Перетоки
Перетоки

Пере́токи — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області. Населення становить 862 осіб. Орган місцевого самоврядування - Скоморохівська сільська рада.

Згідно з даними «Історії міст і сіл УРСР» за 1968 р., населення в Перетоках було 890 чоловік. Створений колгосп з центром у Скоморохах в своєму розпорядженні мав 2063 га орної землі, добре розвинене господарство, особливо тваринництво. Сумлінна праця землеробів дала свої плоди. Тут проведені асфальтовані дороги, газ, водопровід.

В центрі села стоїть храм-церква Святої Покрови Божої Матері, яка в 1988 році знову відкрита для своїх прихожан. Священиком парафії в наші дні став отець Ярослав Кащук, який тепер є також деканом Сокальського деканату Зборівської єпархії УГКЦ. Він належить до тих галицьких родин, для яких християнські чесноти, патріотизм, висока національна свідомість і мораль є твердим життєвим кредо. Мудрий, знаючий духовний пастир, що не лише несе людям слово Боже, але й виховує їх, наставляє на праведну путь, вчить любити людей, уміти прощати, не бути злопам'ятним і ніколи не втрачати віри, вміє зворушити людину до глибини душі… Добрі справи отця Ярослава відомі в усіх селах і містах Сокальщини, бо вони є закономірним продовженням традицій тих душ пастерів, які були вірними слугами Бога і відданими синами матерями-України.

Однак їхня брутальна поведінка вже в перших днях окупації розкрила колосальну політику Берліна супроти України. Тому, хоч на давньому австроугорсько-російському кордоні встановлено новий кордон між Галичиною і Волинню, то навіть і ці заходи не могли послабити українського опору. В Перетоках, як і по всюди в Україні діяла підпільна адміністрація ОУН, молодь дедалі краще організовувалася, проходила військовий вишкіл, зв'язкові вдень і вночі переходили кордон на Волинь і назад, а німецькі прикордонники, воліли вночі здебільша триматися цупко стін стоділ і не рвалися на відкритих місцях зупиняти підпільників.

Весною 1943 р. частина нашої молоді зголосилася до дивізії «Галичина», щоб придбати військовий вишкіл і потрібну зброю для наступного етапу боротьби за українську державницьку справу. 3 них, як мені відомо, принаймні десять загинули в боях — дехто в дивізії, інші — у відділах УПА.

Все село було сильно пограбоване і погромлене німцями. В жовтні 1943 р. майже Bcix в'язнів — українців — німці вивезли до концтабору в Авшвіці!. Протягом т. зв. карантени в кількох перших днях над нами знущалися і всіляко нас мордували польські й жидівські «капо» — помічники німецьких посіпак.. Що наша група з Перетік пережила те пекло, то це завдячуємо нашим друзям, які давніше туди попались і встигли якось втягнутися в таборову систему. Це вони — Микола Климишин, Богдан Комарницький і головне, Петро Бащук допомогли нам перетривати той найтяжчий початковий час.3 наближенням східнього фронту в'язнів-недобитків з Авшвіцу переведено «смертним походом» далі на захід.

Декілька перетокчанців опинилися з головною групою українських політв'язнів у Мельку; Інші попали в Ебензее, де більшість з них померла внаслідок голоду, холоду і знущань. 3-поміж наших односельчан у тому концтаборі весною 1945 року загинули такі: Григорій Сосна (20 р.) ко л. вояк куреня ДУН; Микола Кійке (19 р.), один із перших арештованих, разом з Г.Сосною; Петро Мусікевич ((32 р.), Степан Штокало (35 р.), Володимир Штокало (17 р.), Іван Мазурик (30 р.), Іван Войтко (21 р.). В концтаборі Мельку згинув б0-річний Олександр Лівшун; в Біркенав-Авшвиці пропали організатор ОУН в Перетоках, 30-р1чний Григорій Марущак i 28-р1чний Володимир Мацюк.

Влітку 1944 р. радянські війська повели на село великий наступ, бо вважали його головним самооборонним пунктом УПА. По завзятих боях, здобувши село, більшовики всіх схоплених чоловіків-дорослих і юнаків — негайно погнали на передову лінію фронту, звідки мало хто з них повернувся живий. Шукаючи за бункерами і криївками, вони перерили всю площу села. Жінок, дівчат і старих з родинами вивезли на Сибір. Але й советські війська мали великі втрати. Згодом вони поставили на південному кінці Переток пам'ятник свом погиблим.

Біля церкви в 1990 році відновлено могилу «Борцям за волю України». Імена героїв, Українських Січових Стрільців, вояків УПА, членів ОУН, яких в склі було більше 60 чоловіків свято бережуть односельчани. Кожного року в день Св. Покрови тут відправляють панахиду, покладають квіти, а недавно Службу Божу правив наш земляк Владика українсько-католицької єпархії Василій Філевич з м. Саскатун, Канади. Привітно дивиться своїми світлими вікнами новозбудована школа, яка дала путівки в життя не одній сотні випускників. Ще сьогодні старі жителі згадують пана професора Василя Петрушка і його дружину Емілію, які були не тільки вчителями, а й лікарями та захисниками селянських інтересів. І лише недавно їх єдиний син Ярослав зміг через 50 років вклонитися могилі своїх батьків.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

  • Анастасій Калиш — український церковний і громадський діяч, священик УГКЦ, василіянин, педагог, протоігумен Галицької провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину в 1920—1930 роках.


Посилання[ред. | ред. код]