Перехідний процес
Перехідни́й проце́с (англ. transient process, нім. Übergangsvorgang m, Übergangsprozess m) — процес зміни в часі координат динамічної системи, який виникає при переході від одного усталеного режиму роботи до іншого. У динамічній системі П.п. виникає під впливом збурювальних діянь, які змінюють їх стан, структуру або параметри, та внаслідок ненульових початкових умов. Залежно від характеру розрізняють такі перехідні процеси:
- коливальний (1),
- слабкоколивальний (2),
- неколивальний (4).
Крім того, розрізняють ще й монотонні коливальні (3) та немонотонні коливальні (1) перехідні процеси.
Характеристики[ред. | ред. код]
Найважливіші характеристики перехідних процесів перехідної функції (реакції системи на одиничне збурення)
Перерегулювання[ред. | ред. код]
Показує максимальне відхилення вихідного сигналу системи по амплітуді по відношенню до сталого значення. Чим більше перерегулювання, тим більше система схильна до коливань.
Ступінь затухань перехідного процесу[ред. | ред. код]
Ступінь затухань перехідного процесу - відношення амплітуд двох перерегулювання (послідовних коливань одного знаку). Чисельником є амплітуда першого коливання. Ступінь затухань показує у скільки разів зменшується амплітуда другого коливання порівняно з першим.
Логарифмічний декремент коливання[ред. | ред. код]
Логарифмічний декремент коливання - натуральний логарифм відношення амплітуд двох сусідніх перерегулювань. Зворотна йому величина показує, за яке число коливань їх амплітуда зменшується в е - раз (e - основа натуральних логарифмів).
Час перехідного процесу[ред. | ред. код]
Час, необхідний вихідному сигналу системи для того, щоб наблизитися до свого сталого значення. Зазвичай межа такого наближення становить 1-10% від кінцевого значення.
Коливальність[ред. | ред. код]
Характеризує схильність системи до коливань і визначається як модуль відношення амплітуди другого коливання до амплітуди першого коливання помножене на 100%.
Встановлена помилка[ред. | ред. код]
Встановлена помилка системи - різниця між передбачуваним і реальним значенням вихідного сигналу при часі, що прагне до нескінченності. В ідеальних астатичних системах встановлена помилка дорівнює нулю.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.