Перпіньян (регбійний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перпіньян
фр. USA Perpignanais
Повна назва Union sportive arlequins Perpignan-Roussillon
Коротка назва USAP, Перпіньян
Засновано 13 вересня 1902
Населений пункт Перпіньян, Франція
Стадіон Ейме-Жираль
Вміщує 14 593
Президент Франсуа Рів'єр
Головний тренер Алан Ярде, Грегорі Пата, Франсуа Жулі
Ліга Про Д2
2015-2016 7
Домашня
Виїзна
Запасна

Юньон Спортів де Арлекін Перпіньон (фр. Union Sportive des Arlequins Perpignanais), або скорочено ЮСАП, Перпіньян — французький регбійний клуб, який виступає в Про Д2. Команду було засновано в 1902 році під назвою СА Перпіньян. У 1919 році назву було змінено на ЮСА Перпіньян, в 1933 році вона натомість отримала свою нинішню назву. Домашні матчі колектив проводить на арені Ейме-Жираль, який вміщає 14,593 глядачів. Кольорами команди є червоний і золотий. Саме ці кольори і є національними кольорами Каталонії.

Історія[ред. | ред. код]

Клуб було засновано у 1902 році під назвою СА Перпіньян. Вперше команда Перпіньян ввійшла у фінал чемпіонату Франції — 3 травня 1914. Жителі півдня зустрілися з командою Тарб і виграли матч з рахунком 8:7. Матч цей проходив на стадіоні Стад де Пон Жюмо, що в Тулузі, а прийшло на нього 15 000 глядачів. Кілька регбістів з чемпіонського складу кілька місяців по тому загинули на Першій світовій війні. Щоб вшанувати пам'ять покійних, було вирішено змінити колір форми з золотого-червоною в колір уніформи французьких піхотинців.

Чотири роки пізніше клуб змінив назву на ЮС Перпіньян. У 1921 році команда вдруге заграла в головному матчі сезону. 17 квітня Перпіньяни обіграли Тулузу (5:0) на стадіоні Парк де Спорт де Сокльє в Безьє. Через три роки в фіналі першості в Бордо зустрілися ті ж самі учасники. Втім, в той раз сильнішою виявилася Тулуза (0:3).

Команда грала успішно впродовж всіх 1920-х років : Перпіньян боровся за титул чемпіона Франції в 1925 і 1926 роках. У першому випадку їхнім суперником був регбійний клуб Каркассон. Червоно-золоті виграли матч з рахунком 5:0. Третій поспіль фінал знову звів їх з Тулузою. Як і минулого разу, зустріч пройшла в Бордо, а чемпіонами стала команда з Тулузи (11:0). На цьому закінчились вдалі виступи клубу, бо наступного фіналу вболівальники Перпіньяна чекали близько десяти років.

Вболівальники клубу на домашньому матчі.

У 1935 році команда зустрілася в вирішальному матчі першості з Біарріц Олімпік на стадіоні Стад де Пон Жюмо. Матч цей відбувся 12 травня, приніс титул аквітанцям. На втіху фанатам регбісти Перпіньяна здобули першу перемогу в турнірі Шаленж Ів дю Мануар. Через три сезони фінальний матч чемпіонату Франції проходив з тим же складом учасників. Перемігши суперника з рахунком 11:6, Перпіньян взяли перше чемпіонство з 1921 році. У цьому ж сезоні клуб дійшов до фіналу Шаленж. 1930-ті роки були досить вдалими для команди. У 1936, червоно-золоті стали переможцями і триразовими фіналістами Шаленж Ів дю Мануар, виграли чемпіонат Франції і двічі ставали володарями срібних медалей першості.

у 1944 році, команда знову дійшла до фіналу національного чемпіонату Франції. Команда грала з Авірон Байонне на Парк де Пренс в столиці. 26 березня 1944 команда Перпіньян виграла чемпіонат з рахунком 20:5, тим самим клуб став п'ятикратним чемпіоном країни.

Через вісім років, в 1952, клуб боровся за шостий титул з командою Лурд. Гра пройшла на муніципальному стадіоні в Тулузі і завершилася перемогою Лурду (20:11). Три роки потому ті ж суперники зіграли у вирішальному матчі чемпіонату 1955 року. У Бордо сильнішим виявились гравці Перпіньян (11:6), завоювали шостий титул чемпіонів Франції. Також в 1955 році команда вдруге стала переможцем Шаленж Ів дю Мануар. Через рік жителі півдня посіли друге місце в цьому ж змаганні.

Команда під час матчу за кубок Хайнекен.

У 1965 році Перпіньян став триразовим чемпіоном Шаленж Ів дю Мануар. У 1977-му регбісти взяли участь у першому фіналі чемпіонату з 1955 року. Їх опонентом була команда Безьє Еро - яка зуміла переграти червоно-золотих на стадіоні Парк де Пренс (12:4). У 1994, колектив виграв свій останній Шаленж Ів дю Мануар, а в 1998 році провів матч за звання чемпіона. Південці програли зустріч зі Стад Франсе, яка пройшла на Стад де Франс(7-34). За матчом спостерігало 78 тисяч глядачів.

У 2002 році клуб встановив партнерські відносини з регбійною командою Барселонського університету. В результаті угоди остання змінила назву на ЮСАП Барселона. На даний момент іспанські "арлекіни" грають в Дівісьон де Онор. Програвши команді Коломьє в півфіналі кубка Хайнекен 1998/1999, Перпіньяни зуміли дійти до вирішального матчу в 2003. Проте, в чисто французькому фіналі вдача стояла на боці Тулузи (21:17). Матч пройшов на арені Ленсдаун Роуд в Дубліні. У 2004 році клуб в черговий раз програв у фіналі першості. Їх противником знову була команда Стад Франсе (38:20), а сам матч також пройшов на Стад де Франс. Число очевидців поразки червоно-золотих зросла: на стадіон прийшло 79 722 любителі регбі. З Ленсдаун Роуд пов'язаний ще один неприємний епізод історії клубу Перпіньян — французи програли у чвертьфіналі кубка Хайнекен 2005/2006 майбутньому чемпіону - Манстер.

В грудні 2008 клуб підписав контракт з одним із кращих гравців світу, гравцем збірної Нової Зеландії — Деном Картером. Контракт був розрахований на шість місяців[1]. Співпраця сторін завершилося однак передчасно: Картер порвав сухожилля.

У завершальній частині сезону клуб мав зіграти в матчі плей-офф Топ 14. Команді Перпіньян нарешті вдалось обіграти обіграв Стад Франсе (25:21) і в головному матчі клуб отримав приголомшливу перемогу над Клермоном(22:13). Через рік команда знову боролася за головний приз ліги з жовто-синіми, проте виграв клуб з Клермон-Феррану. Для чемпіонів цей титул став першим серед розіграних одинадцяти фінальних ігор.

У 2011 році керівництво Перпіньяна підписало угоду про співпрацю з колегами з Барселони. Договір передбачає, що французька команда отримає PR-підтримку з боку ФК Барселони. За підсумками сезону 2013/2014 клуб вибув до другого дивізіону, Про Д2.

Досягнення[ред. | ред. код]

Топ 14

  • Чемпіон: 1914, 1921, 1925, 1938, 1944, 1955, 2009
  • Фіналіст: 1924, 1926, 1935, 1939, 1952, 1977, 1998, 2004, 2010

Шаленж Ів дю Мануар

  • Переможець: 1935, 1955, 1994
  • Фіналіст: 1936, 1937, 1938, 1956, 1965

Кубок Хайнекен

  • Фіналіст: 2003

Фінальні матчі[ред. | ред. код]

Топ 14[ред. | ред. код]

Дата Чемпіон Фіналіст Результат Стадіон Вболівальники
3 травня 1914 Перпіньян Тарб 8:7 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 15 000
17 квітня 1921 Перпіньян Тулуза 5:0 Парк де Спорт де Сокльє, Безьє 20 000
27 квітня 1924 Тулуза Перпіньян 3:0 Парк Лескюр, Бордо 20 000
3 травня 1925 Перпіньян Каркассон 5:0 Мароссан, Нарбонн 20 000
2 травня 1926 Тулуза Перпіньян 11:0 Парк Лескюр, Бордо 25 000
12 травня 1935 Біарріц Олімпік Перпіньян 3:0 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
8 травня 1938 Перпіньян Біарріц Олімпік 11:6 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 24 600
30 квітня 1939 Біарріц Олімпік Перпіньян 6:0 (дод.час) Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
26 березня 1944 Перпіньян Авірон Байонне 20:5 Парк де Пренс, Париж 35 000
4 травня 1952 Лурд Перпіньян 20:11 Муніципальний стадіон, Тулуза 32 500
22 травня 1955 Перпіньян Лурд 11:6 Парк Лескюр, Бордо 39 764
29 травня 1977 Безьє Еро Перпіньян 12:4 Парк де Пренс, Париж 41 821
16 травня 1998 Стад Франсе Перпіньян 34:7 Стад де Франс, Сен-Дені 78 000
26 червня 2004 Стад Франсе Перпіньян 38:20 Стад де Франс, Сен-Дені 79 722
6 червня 2009 Перпіньян Клермон Овернь 22:13 Стад де Франс, Сен-Дені 79 205
29 травня 2010 Клермон Овернь Перпіньян 19:6 Стад де Франс, Сен-Дені 79 262

Кубок Хайнекен[ред. | ред. код]

Дата Чемпіон Фіналіст Результат Стадіон Вболівальники
23 травня 2003 Тулуза Перпіньян 22:17 Ленсдаун Роуд, Дублін 28 600

Сезон 2016—2017 Про Д2[2][ред. | ред. код]

2016–2017 Про Д2 Таблиця читати · редагувати · обговорення
Клуб І В Н П БЗ БП Різ. ЗБ ВБ Б
1 Ойонна 19 12 0 7 541 407 +134 5 5 58
2 Ажен 19 12 1 6 501 397 +104 3 3 56
3 Монтобан 19 12 0 7 462 322 +140 4 2 54
4 Коломьє 19 12 0 7 473 350 +123 3 2 53
5 Мон-де-Марсан 19 11 0 8 426 383 +43 2 6 52
6 Біарріц Олімпік 19 11 0 8 455 424 +31 1 3 48
7 Каркассон 19 10 1 8 422 396 +26 2 2 46
8 Стад Орійяк 19 10 0 9 408 434 –26 3 3 46
9 Ангулем 19 10 1 8 358 382 -24 1 1 44
10 Перпіньян 19 8 1 10 419 407 +12 5 3 42
11 Дакс 19 9 0 10 413 483 -70 1 4 41
12 Нарбонн 19 9 1 9 365 474 −109 1 0 39
13 Безьє Еро 19 7 0 12 418 391 +27 6 3 37
14 Ванн 19 5 2 12 383 480 −97 1 5 30
15 Альбі 19 6 2 11 372 505 −133 0 2 30
16 Бургуен Жальє 19 3 1 15 308 489 −181 1 4 19
Зелений фон Чемпіони, автоматичний аванс до Топ 14.
Голубий фон Команди, які вийшли у плей-офф
Червоний фон Команди, які вилітають в Федераль 1.

Примітки:Якщо дві команди здобули таку саму кількість балів, їх позиція вираховується по результатам різниці зібраних балів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pryor, Matthew (28 June 2008). Dan Carter joins Perpignan. The Times. Процитовано 28 June 2008. 
  2. Classement PRO D2. Ligue Nationale de Rugby (French). Процитовано 28 December 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]