Пер Рентвед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пер Рентвед
Особисті дані
Повне ім'я Пер Кристіан Рнтвед
Народження 27 січня 1949(1949-01-27)
  Фредеріксберг, Данія
Смерть 16 травня 2023(2023-05-16) (74 роки)
Поховання Fårevejle Kirkebyd
Зріст 186 см[1]
Вага 80 кг[1]
Громадянство  Данія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1972 Данія «Бреншей» 116 (48)
1972–1979 Німеччина «Вердер» 194 (40)
1979–1982 Данія «Раннерс» 114 (29)
1983 Данія «Відовре» 11 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1970–1971 Данія Данія U-21 3 (0)
1970–1982 Данія Данія 75 (11)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пер Рентвед (дан. Per Røntved, 27 січня 1949, Фредеріксберг — 16 травня 2023)[2] — данський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Вердер», а також національну збірну Данії. Футболіст року в Данії у 1972 році.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Бреншей», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 116 матчах чемпіонату.

Після вдалих виступів на Олімпійських іграх 1972 року привернув увагу представників тренерського штабу західнонімецького клубу «Вердер», до складу якого незабаром і приєднався. Відіграв за бременський клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Вердера», був основним гравцем захисту команди, спочатку граючи на позиції півзахисника, але врешті згодом став грати ліберо[3]. Він був відомий своїм гарним гумором у роздягальні[4], і його було обрано капітаном «Вердеру» на кілька ігор[5], завдяки чому Пер став першим іноземцем-капітаном у клубі. Оскільки «Вердер» не був багатим клубом, постійно ходили чутки про те, що вони продадуть данця[6]. За словами тодішнього тренера «Вердера» Отто Рехагеля, Рентвед був другим найкращим ліберо у світі, поступаючись лише Францу Бекенбауеру[7]. Очікувалося, що саме данець замінить Бекенбауера в «Баварії» в 1977 році, але Ронтвед вирішив залишитися з «Вердером»[3]. До червня 1979 року він зіграв 194 матчі та забив 40 голів за «Вердер» у Бундеслізі. Також заслуговують на увагу його п'ять автоголів у Бундеслізі, які до сьогодні перевершують лише Манфред Кальц та Ніколче Новеський з шістьма. Покинувши команду, Рентвед написав книгу «Fodbold på vrangen» (укр. Зворотний бік), в якій звинуватив гравців «Вердера» у вживанні допінгу[8].

Повернувшись на батьківщину, протягом 1979—1982 років Рентвед захищав кольори клубу «Раннерс», а завершив футбольну кар'єру у команді «Відовре», за яку виступав протягом 1983 року. Надалі Рентвед відправився до США, де грав за шоубольну команду «Вічіта Вінгз»[en] у Major Indoor Soccer League, але змушений був завершити виступи у червні 1984 року після крововиливу у мозок.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

25 червня 1970 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Данії в товариському матчі проти Швеції (1:1) у Гетеборзі.

1972 року Рентвед у складі збірної поїхав в Мюнхен на XX літні Олімпійські ігри, де зіграв у всіх шести матчах своєї команди і забив переможний гол у ворота збірної Бразилії (3:2)[9]. Після турніру Рентвед був визнаний найкращим футболістом року в Данії[10][11].

У травні 1979 року Рентвед став лише шостим датчанином, який зіграв 50 ігор у формі національної команди, а вже в серпні 1981 року обійшов рекордсмена збірної за кількістю проведених матчів Геннінга Мунка Єнсена (62 матчі), ставши новим гвардійцем збірної і закінчив свою міжнародну кар'єру у листопаді 1982 року з результатом 75 матчів, при цьому у 38 матчах Геннінг був капітаном команди, що теж стало рекордом збірної. Втім обидва рекорди протримались недовго і були побиті Мортеном Ольсеном у 1985 році та Оле Мадсеном у 1987 році відповідно.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його молодший брат, Кім Рентвед[en], також був футболістом. У 1984 році у віці 35 років Пер переніс крововилив у мозок, який призвів до паралічу лівої сторони його тіла. Він видужав і брав участь в управлінні кількома невеликими футбольними клубами Данії та працював технічним радником Національної футбольної асоціації Свазіленду[3]. Він також став популярним мотиваційним оратором[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Olympedia — 2006.
  2. ↑ https://politiken.dk/sport/fodbold/art9352853/Danmarks-mest-kendte-libero-i-1970%E2%80%99erne-er-død
  3. ↑ а б в Larsen, Jørgen (25 January 2009). Den fødte anfører (дан.). Berlingske. Процитовано 8 May 2013.
  4. ↑ Fodboldlegende blev hyldet. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 4 травня 2010.
  5. ↑ Salomon, Ib (2000). Per Røntveds nye liv. Krop & Fysik (дан.). Т. 1.
  6. ↑ а б Poulsen, Tommy (26 January 2009). Per Røntveds fuldtræffer. Horsens Folkeblad (дан.). с. 4.
  7. ↑ Larsen, Jørgen; Tidende, Berlingske (26 січня 2009). Per Røntved - 60 år. stiften.dk (дан.). Процитовано 5 квітня 2021.
  8. ↑ Thomas Kistner: Schuss. Die geheime Dopinggeschichte des Fußballs. München 2015, ISBN 978-3-426-42714-9, S. 52
  9. ↑ Per Røntved — sports-reference.com
  10. ↑ Official page (Danish Football Player Association)
  11. ↑ Official page (Danish Football Association)

Посилання[ред. | ред. код]

Данія
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пер_Рентвед&oldid=40629047