Перейти до вмісту

Петер Штайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петер Штайн
Народився1 жовтня 1937(1937-10-01)[1][2][…] (87 років)
Берлін, Третій Райх[1]
Країна Німеччина
Діяльністьтеатральний режисер, сценарист, актор, кінорежисер
Alma materФранкфуртський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Lessing-Gymnasiumd
Знання мовнімецька[4]
ЧленствоКоролівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Нагороди
IMDbID 0825598

Петер Штайн (Peter Stein; нар. 1 жовтня 1937 Берлін) — німецький театральний режисер, що працює в різних країнах, включаючи Росію. Проживає в Італії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько Штайна - інженер, в 30-і роки працював на будівництві заводу в СРСР.

В молодості Петер захоплювався технікою, але студіював на факультетах філософії та германістики Франкфуртського університету. Систематичної театральної освіти він не отримав.

Театральну діяльність розпочав в 1964 році в мюнхенському «Каммершпіле» на посаді асистента режисера.

Як режисер Штайн дебютував в 1966 році постановкою п'єси Е. Бонда «Спасіння».

1968 року був змушений покинути театр - він публічно виступив проти війни у В'єтнамі, закликавши глядачів зробити пожертвування в'єтнамському Фронту звільнення. Після цього два роки працював в театрах Бремена і Цюриха.

Широка популярність прийшла до Штайна 1970 року, коли він разом з Клаусом Пайманом очолив театр «Шаубюне» (Schaubuehne) в Західному Берліні, в якому працював 15 років. У «Шаубюне» Штайн стверджував концепцію так званого «театру права голосу» (Mitbestimmungstheater), що передбачала участь не тільки всіх членів творчого колективу, але і технічного персоналу в прийнятті важливих для театру рішень, в тому числі і що стосуються репертуарної політики. Підхоплена різними режисерами, зокрема Петером Палич у Франкфурті-на-Майні, ця модель сприяла в не тільки демократизації, а й політизації театру в Західній Німеччині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11861729X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]