Петров Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Петров

Професор Васи́ль Володи́мирович Петро́в (нар. 8 (19) липня 1761(17610719), Обоянь, Курська губернія, Російська імперія — пом. 22 липня (3 серпня) 1834, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський фізик-експериментатор, електротехнік-самоучка, академік Петербурзької АН (з 1809 року; член-кореспондент з 1802 року), першовідкривач дугового розряду, який називають дугою Петрова.

Життєпис[ред.ред. код]

Василь Володимирович Петров народився 19 липня 1761 року а російському місті Обоянь, що на той час входило до складу Курської губернії Російської імперії у родині священика. Учився в Харківському колегіумі, потім Санкт-Петербурзький вчительської семінарії.

У 1788 році Петров був призначений учителем математики та фізики в Коливансько-Воскресенське гірниче училище в Барнаулі. Звідки в 1791 році був переведений до Санкт-Петербургу на посаду викладача математики та російського стилю в інженерному училищі при Ізмайловськом полку. У 1793 році учений запрошений Санкт-Петербурзькою медичною колегією викладати математику та фізику в Санкт-Петербурзькому медико-хірургічному училищі при військово-сухопутному шпиталі. У 1795 році, при перетворенні цього училища в медико-хірургічну академію, Петров одержав звання екстраординарного професора. Протягом декількох років створив багатий для того часу фізичний кабінет на базі колекції фізичних приладів Бутурлина.


Ейнштейн Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.