Петров Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петров Василь Володимирович
Vasily petrov.jpg
Народився 8 (19) липня 1761
Обоянь, Q4329697?, Belgorod Province[d], Білгородська губернія, Російська імперія[1]
Помер 22 липня (3 серпня) 1834 (73 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність фізик
Галузь фізика і Електротехніка
Член Петербурзька академія наук

Професор Васи́ль Володи́мирович Петро́в (нар. 8 (19) липня 1761(17610719), Обоянь, Курська губернія, Російська імперія — пом. 22 липня (3 серпня) 1834, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський фізик-експериментатор, електротехнік-самоучка, академік Петербурзької АН (з 1809 року; член-кореспондент з 1802 року), першовідкривач дугового розряду, який називають дугою Петрова.

Життєпис[ред.ред. код]

Василь Володимирович Петров народився 19 липня 1761 року в російському місті Обоянь, що на той час входило до складу Курської губернії Російської імперії у родині священика. Учився в Харківському колегіумі, потім Санкт-Петербурзький вчительської семінарії.

У 1788 році Петров був призначений учителем математики та фізики в Коливансько-Воскресенське гірниче училище в Барнаулі. Звідки в 1791 році був переведений до Санкт-Петербургу на посаду викладача математики та російського стилю в інженерному училищі при Ізмайловськом полку. У 1793 році учений запрошений Санкт-Петербурзькою медичною колегією викладати математику та фізику в Санкт-Петербурзькому медико-хірургічному училищі при військово-сухопутному шпиталі. У 1795 році, при перетворенні цього училища в медико-хірургічну академію, Петров одержав звання екстраординарного професора. Протягом декількох років створив багатий для того часу фізичний кабінет на базі колекції фізичних приладів Бутурлина.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Петров Василий Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.