Петров Олег Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ice hockey pictogram.svg
Олег Петров
Особові дані
Повне ім'я Олег Вікторович Петров
Народження 18 квітня 1971(1971-04-18) (48 років)
Москва, СРСР СРСР
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Позиція центральний нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Локомотив» (Ярославль)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
до 1992
1992–1996
1996–1999
1999–2003
2003
2003–2004
2004–2007
2007–2009
2009–2011
2011–2012
2012–2013
2013
ЦСКА
Монреаль Канадієнс‎
Амбрі-Піотта
«Монреаль Канадієнс‎»
Нашвілл Предаторс‎
«Серветт-Женева»
«Цуг»
Ак Барс
«Атлант»
Ак Барс
«Спартак» (Москва)
«Локомотив» (Ярославль)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999—2000 Flag of Russia.svg Росія 18 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Петров Олег Вікторович (рос. Петров Олег Викторович; нар. 18 квітня 1971, Москва, СРСР) — радянський та російський хокеїст, центральний нападник. З січня 2013 року виступає за «Локомотив» (Ярославль) КХЛ. В період між 1992 і 2003 роками він зіграв 402 матчі у Національній хокейній лізі за Монреаль Канадієнс‎ і Нашвілл Предаторс‎, в яких закинув 73 шайби та зробив 121 передачу.

Кар'єра (клубна)[ред. | ред. код]

Олег почав свою кар'єру в Росії в складі ХК ЦСКА, з яким він виграв в 1991 році Кубок Шпенглера. У тому ж році обраний в Драфті НХЛ під 127-й номером Монреаль Канадієнс‎. У 1993 році він виграв з «Монреаль Канадієнс» Кубок Стенлі, хоча вистапав за клуб тільки в плей-оф. У наступні роки грав, як за «Монреаль Канадієнс» в НХЛ так і за фарм-клуб «Фредеріктон Канадієнс‎» в АХЛ. Таким чином, Олег вирішив у 1996 році переїхати в Європу - спочатку в італійську Серію А ( ХК «Мерано»), а потім і в НЛА в клуб Амбрі-Піотта, в складі останнього він перетворився на найкращого бомбардира НЛА (наприклад, сезон 1997/98 закінчив з таким результатом: 40 матчів, 30 голів і 63 результативні передачі, 11 голів та 11 передач в 20 матчах плей-оф).

Після участі в чемпіонаті світу 1998 року Петров вирішив повернутися в НХЛ. Він грав разом з капітаном «Канадієнс», Саку Койву в одній ланці. У сезоні 2000/01 встановив особистий рекорд: 17 голів та 30 передач, а в наступному сезоні додав до активу ще 7 голів. Після старту сезону 2002/03, який Олег розпочав недуже вдало, був переведений в Нашвілл.

У сезоні 2003/04 Петров повернувся до Швейцарії і підписав контракт з ХК «Серветт-Женева» — 48 матчів 56 очок (24 + 32). Через рік підписує контракт з ХК «Цуг», за який виступає протягом трьох років та стає найкращим бомбардиром клубу — набрав в регулярному чемпіонаті 151 очко (59 + 92) та в матчах плей-оф 22 очка (8 + 14). У жовтні 2007 року він був запрошений Ак Барс (Казань),[1] ще один гравець ХК «Цуг» Юкка Хентунен також відправився в сезоні 2007/08 до Казані.[2] З 2009 по 2011 роки грав за «Атлант», а в листопаді 2011 року приєднався до Ак Барса.

З серпня 2012 року по січень 2013 виступає за московський «Спартак».[3] 26 січня обміняний на Данило Єрдакова в «Локомотив» (Ярославль).[4]

Кар'єра (збірна)[ред. | ред. код]

1989 року Олег Петров брав участь в Чемпіонаті Європи серед юніорів (U18). Два роки по тому вже в складі молодіжної збірної СРСР став срібним призером чемпіонату світу. Брав участь в чемпіонатах світу 1998 і 1999 роках, де збірна Росії посідала п'яте місце та у 2000 році одинадцяте місце.

Також брав участь у чемпіонаті світу 2004 року, але у всіх матчах залишався в запасі.

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

З першою дружиною Наталією прожив у шлюбі більше 10-ти років, є спільний син Антон. Із другою дружиною має двох дітей. Сім'я проживає в Канаді.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]