Пиняни (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Пиняни
пол. Pieniany


Координати 50°28′ пн. ш. 23°40′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 23.667° сх. д. / 50.467; 23.667Координати: 50°28′ пн. ш. 23°40′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 23.667° сх. д. / 50.467; 23.667

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Лащів
Населення 137 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-650
Автомобільний код LTM
SIMC 0893914
GeoNames 762314
OSM 3108438 ·R (Гміна Лащів)
Пиняни. Карта розташування: Польща
Пиняни
Пиняни
Пиняни (Польща)
Пиняни. Карта розташування: Люблінське воєводство
Пиняни
Пиняни
Пиняни (Люблінське воєводство)
Мапа

Пиняни[2][3] (Пеняни, пол. Pieniany) — село в Польщі, у гміні Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 137 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше село згадується 1409 року[3]. 1732 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою[4].

У 1921 році село входило до складу гміни Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].

27 червня 1938 року польська влада в рамках політики спольщення Холмщини розібрала в селі православну церкву 1757 року[2][3].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[6]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 30 українців[7].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 67 будинків та 389 мешканців, з них[5]:

  • 181 чоловік та 208 жінок;
  • 256 православних, 122 римо-католики, 11 юдеїв;
  • 199 українців, 189 поляків, 1 особа іншої національності.

У 1943 році в селі проживало 331 українець і 225 поляків; на сусідній однойменній колоній — 128 поляків[3].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 72 12 48 12
Жінки 65 17 25 23
Разом 137 29 73 35

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
  3. а б в г Богдан Гук. Pieniany. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  5. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 107. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  6. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  7. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  9. Зайцев Ю. Д. Дужинський Веніамін Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.

Посилання[ред. | ред. код]